12 Аналіз показав, що останки 42 дітей, виявлені під час розкопок на місці храмового комплексу столиці держави ацтеків Теночтітлана, пов’язані з сильною посухою, що обрушилася на Мексику в 1454 році.
Археологи з Національного інституту антропології та історії Мексики встановили зв’язок між масштабним жертвопринесенням дітей у стародавньому Теночтітлані та катастрофічною посухою 1454 року. Дослідження останків 42 дітей, виявлених у храмовому комплексі Темпло Майор, показало, що ритуал був спробою правителів ацтеків умилостивити бога дощу Тлалока.
Вчені вивчили останки, виявлені з кінця липня 1980 року до початку січня 1981 року під час проведення розкопок на території споруд, збудованих у доколоніальну епоху і розташованих у центрі сучасного Мехіко. Дані перших спостережень доповнили сучасними методами аналізу.
Дітей було поховано на шарі морського піску з символами та ритуальними елементами, пов’язаними з богом дощу Тлалоком. Аналіз останків показав, що більшість жертв становили діти віком від двох до семи років. При цьому половина дітей страждала від недоїдання, що підтверджує серйозність продовольчої кризи в регіоні.
Держава спочатку намагалася впоратися з посухою, відкривши зерносховища для допомоги найбіднішим верствам населення. Коли цього виявилося недостатньо, правителі вдалися до масових жертвоприношень у Темпло Майор, – говорить Леонардо Лопес Лухан, керівник дослідження
Вивчення стабільних ізотопів показало, що більшість дітей походила з Оахаки – родючого регіону на півдні сучасної Мексики, на великій відстані від стародавнього Теночтітлана. Інших жертв привезли з гірських районів Чьяпаса, найпівденнішого штату Мексики, і сусідньої Гватемали – територій, пов’язаних із культурою майя.
Історичні джерела XVI століття свідчать, що в період гострої нестачі продовольства ацтеки жертвували і власних дітей. Крім того, під час кризи багато сімей були змушені продавати дітей в обмін на їжу.
Попередні дослідження показали, що в середині XV століття імперія ацтеків зіткнулася з потужними посухами. Дослідження показує масштаби кліматичної кризи XV століття та її вплив на суспільство ацтеків. Незважаючи на розвинену систему іригації та водопостачання, імперія виявилася безсилою перед обличчям екстремальної посухи.
