Дослідження впливу зрошення на міський мікроклімат демонструє, що воно може істотно змінювати теплові умови в посушливих регіонах.
Науковці з’ясували, що наявність зрошуваних полів поблизу міських територій може суттєво впливати на мікроклімат. Згідно з дослідженням, опублікованим у Nature Geoscience, зрошення здатне знизити максимальну температуру в місті на 0,79 °C, а мінімальна відносна вологість повітря збільшується на 2,72 %. Такий ефект особливо помітний у денний час у посушливих регіонах, де невеликі міські кластери найбільше відчувають охолоджувальний вплив.
Урбанізація створює “міські острови тепла” через значну кількість непроникних поверхонь, які накопичують і випромінюють тепло. Зрошення, що супроводжує сільськогосподарську діяльність навколо міст, змінює баланс температури й вологості, інколи знижуючи тепловий стрес. Водночас, як зазначають автори, вплив зрошення неоднозначний, оскільки збільшення вологості повітря може підвищувати суб’єктивне відчуття тепла.
Команда під керівництвом Тіртханкара Чакраборті застосувала високоточну модель WRF (Weather Research and Forecasting), що дозволяє оцінювати вплив зрошення на тепловий стрес у 1660 міських кластерах Північної Америки. Аналіз проводився за чотирма основними індексами: Heat Index, Humidex, температура вологого термометра (Tw) та температура вологого кульового термометра (WBGT). Результати показали, що зрошення не лише охолоджує міста, але й підвищує рівень вологості, знижуючи більшість індексів теплового стресу.
Проте, як підкреслюють дослідники, важливо правильно обирати індекс для оцінки впливу зрошення. WBGT, на відміну від Tw, враховує не лише температуру та вологість, але й сонячну радіацію та швидкість вітру, що забезпечує точніше розуміння теплового навантаження на організм людини.
Зрошення позитивно впливає на зменшення теплового стресу в більшості міських зон США, проте в інших регіонах, як-от на півночі Індії, наслідки можуть бути несподіваними. Наприклад, зимове зрошення, запроваджене для підвищення врожайності, спричинило збільшення кількості туманів на 71 % за останні 40 років, створюючи проблеми для транспорту й авіації. Це підкреслює необхідність врахування локальних кліматичних особливостей при плануванні іригаційних проєктів.