53 Нанопластик, частинки якого мають розмір менше 1 мкм, став широко поширеним завдяки своїй здатності до далекого транспортування через атмосферу.
Дослідницька група, очолювана Центром екологічних досліджень ім. Гельмгольца (UFZ), виявила забруднення льодовиків Альп нанопластиком на висоті понад 3 000 м, що свідчить про глобальний характер цього забруднення.
Нанопластик виникає через деградацію макро- та мікропластику в природі під впливом різних факторів, таких як механічне стирання, окислення і біологічне розкладання. Його небезпека полягає в тому, що частинки можуть легко проникати через мембрани, потрапляючи в кровоносну систему, що робить їх особливо небезпечними для здоров’я.
“Нанопластик викликає особливе занепокоєння, оскільки, на відміну від мікропластику, він не фільтрується і може проникати в організм людини”, — зазначив д-р Душан Материч, науковий керівник дослідження.
Процес збору зразків для дослідження забруднення нанопластиком на альпійських льодовиках був ускладнений через важкодоступність цих регіонів. Альпіністи зібрали зразки снігу та льоду в 14 місцях на високогірному маршруті з Шамоні (Франція) до Церматту (Швейцарія), дотримуючись суворих заходів, щоб уникнути забруднення зразків. Як пояснив перший автор дослідження Леоні Юркшат, “для дослідників потрапити в ці регіони навряд чи можливо, а часто занадто небезпечно”.
Для аналізу зразків в UFZ використовували мас-спектрометр з високою роздільною здатністю, що дозволив точно визначити наявність та кількість нанопластикових частинок. Виявилось, що найбільша концентрація нанопластику була на п’яти з 14 точок збору, при цьому він зустрічався переважно у вигляді слідів стирання шин та поліетилену.
“Це свідчить про те, що не всі ділянки льодовика забруднені, і що наночастинки переміщуються в більш захищені від вітру ділянки”, — уточнив Материч.
Дослідники також співпрацювали з колегами з Норвегії, щоб змоделювати шляхи переносу нанопластика через атмосферу. Використовуючи модель дисперсії частинок “Flexpart”, вони змогли визначити, що більшість нанопластикових частинок потрапляє в Альпи з Атлантики, де пластик розпадається на дрібні частинки, що піднімаються в атмосферу. Більше 50% частинок були віднесені до цього джерела.
Для подальшого вивчення забруднення льодовиків нанопластиком, Материч ініціював проект Citizen Science GAPS 2024. Його мета — збір зразків з льодовиків по всьому світу, що дозволить отримати більш точну картину глобального забруднення нанопластиком і його впливу на екосистеми.
