11 
Група семи проходить випробування на єдність і здатність виробляти спільну позицію
Минулого тижня в мальовничому регіоні Шарлевуа, що в канадській провінції Квебек, пройшов саміт міністрів закордонних справ держав-членів G7. Попри суттєві розбіжності між позиціями делегації США та інших держав, ця зустріч стала важливою подією в міжнародній дипломатії, особливо в контексті підтримки України. Внутрішньополітичні зміни в самій Канаді привернули до цього заходу додаткову увагу.
ПРІОРИТЕТНЕ ЗАВДАННЯ – ПІДТРИМКА УКРАЇНИ
«Після початку головування Канади у Групі семи моя перша офіційна розмова відбулася із міністром закордонних справ України Андрієм Сибігою. Україна залишається пріоритетом G7», – заявила міністерка закордонних справ Канади Мелані Жолі на початку року. Судячи з порядку денного саміту глав МЗС, Канада і надалі дотримується цієї позиції, адже ключовою темою обговорення була ситуація в Україні. Міністри закордонних справ одностайно підтвердили свою непохитну підтримку суверенітету та територіальної цілісності України. У спільній заяві вони привітали зусилля, спрямовані на досягнення припинення вогню, зокрема зустріч 11 березня між США та Україною у Саудівській Аравії. Міністри також закликали Росію відповісти взаємністю, погодившись на рівноправне припинення вогню та його повне впровадження. Окрім цього, вони обговорили можливість запровадження додаткових санкцій проти Росії у разі відмови, включно з обмеженням цін на нафту. Особливу увагу міністри приділили необхідності надійних та дієвих заходів безпеки, щоб Україна могла стримувати агресора та захищатися від можливої нової агресії. Варто згадати й про засудження надання Росії військової допомоги з боку Північної Кореї та Ірану, а також постачання зброї та компонентів подвійного призначення Китаєм. Усі члени G7 підтвердили свій намір і надалі вживати заходи проти цих країн.
ГЛОБАЛЬНІ ВИКЛИКИ ТА МОРСЬКА БЕЗПЕКА І ПРОЦВІТАННЯ
Окрім українського питання, міністри G7 традиційно обговорили також важливі глобальні виклики. Значну увагу вони приділили ситуації на Близькому Сході, зокрема звільненню заручників у Газі та пошуку мирного рішення ізраїльсько-палестинського конфлікту. Міністри засудили діяльність ХАМАС та висловили підтримку зусиллям щодо гуманітарної допомоги в регіоні.
У фокусі обговорення також була ситуація в Індо-Тихоокеанському регіоні. Міністри висловили занепокоєння щодо військової активності Китаю й ситуації в Тайванській протоці. Було наголошено на необхідності мирного розв’язання конфліктів і дотримання міжнародного права.
Окремо учасники саміту засудили насильство у Гаїті та Венесуелі, а також порушення прав людини в Судані та Демократичній Республіці Конго. Вони підтвердили свою підтримку міжнародних ініціатив, спрямованих на стабілізацію цих регіонів.
Другий документ, ухвалений за підсумками саміту, – Декларація про морську безпеку та процвітання. Вона підтвердила відданість держав G7 забезпеченню вільного, відкритого та безпечного морського простору, що базується на верховенстві права. Хоча переважно ця декларація була спрямована проти Китаю, росіяни, які систематично перешкоджають мореплавству у Чорному морі, теж мали б уважно її вивчити. Міністри висловили глибоку стурбованість зростальними ризиками для морської безпеки, загрозами свободі навігації та польотів, а також незаконною морською діяльністю.
ЗБЕРЕГТИ ЄДНІСТЬ УСУПЕРЕЧ ПОЗИЦІЇ США
Попри єдність у багатьох питаннях, загальну кооперативну атмосферу саміту затьмарила позиція Сполучених Штатів. Хоча офіційно це питання не стояло на порядку денному, важко уявити, що міністри не згадали провокативні заяви президента США Дональда Трампа щодо потенційної анексії Канади. «Я сказала держсекретарю США, що суверенітет Канади не підлягає обговоренню. Крапка. Немає аргументів, не ведуться дискусії, немає потреби обговорювати це. Ви перебуваєте тут, ви поважаєте нас і наш суверенітет. Ви – в нашій країні, ви поважаєте її мешканців. Все», – сказала Жолі наприкінці саміту. Проте вже після його завершення держсекретар США Марко Рубіо знову впевнено повторив, що «Канаді варто увійти до складу США з економічних переконань».
Ці слова спричинили гостру реакцію з боку Канади. Новий премʼєр-міністр Марк Карні під час своєї першої пресконференції назвав такі висловлювання Рубіо «божевільними» і наголосив: «Ми ніколи й нізащо у жодному вигляді чи формі не будемо частиною США».
Канадську позицію підтримали й європейські союзники, які почасти діяли нестандартно. Приміром, глава МЗС Німеччини Анналена Бербок та висока представниця Європейського Союзу з питань закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас прибули на саміт в одязі кольорів канадського прапора, надіславши недвозначний сигнал, на чиєму вони боці в цій суперечці.
Однак Жолі визнала, що до саміту її європейські колеги не усвідомлювали масштабу загрози, яку адміністрація Дональда Трампа становить для світового порядку. Коментуючи заяви очільника США про можливу анексію, Жолі зазначила: «Я сказала їм, що це не жарти. Канадці стурбовані. Канадці – горді люди. Ви перебуваєте на території суверенної держави, тому ми очікуємо, що це не обговорюватиметься і з цього не насміхатимуться», – зазначила вона.
Додамо, що напередодні саміту США заблокували ініціативу Канади щодо тіньового флоту РФ. Разом із наполяганням Штатів на значно більш поблажливих до Росії формулюваннях підсумкових документів прагнення нової адміністрації США зблизитися з Кремлем уже не викликає жодних сумнівів.
ТИМ ЧАСОМ У КАНАДІ
Прикметно, що в той самий день, коли у Шарлевуа узгоджувалися останні деталі підсумкової заяви, у розташованій за 600 км Оттаві приймав присягу новий премʼєр-міністр Канади Марк Карні. Отож 59-річний колишній очільник центрального банку Канади змінив на посаді Джастіна Трюдо, який офіційно пішов у відставку за годину до вступу на посаду наступника. Разом із Карні до присяги були приведені члени його нового уряду. Хоча Мелані Жолі залишилася главою МЗС, вона не мала змоги вчасно прибути до Оттави, тому для неї було організовано окрему церемонію трохи згодом.
Після вступу на посаду Карні, висловивши сподівання на продуктивну співпрацю з адміністрацією Дональда Трампа, однак, зазначив, що вимагатиме поваги до суверенітету Канади. Він наголосив, що пріоритетами його уряду буде безпека та диверсифікація торгівлі, для просування яких він одразу полетить до Лондона та Парижа.
Глибокі політичні зміни у країні, яка приймає саміт G7, ще й на тлі ворожості раніше найближчого партнера, створили для Канади значні виклики під час організації саміту та підготовки підсумкових документів, однак Оттаві переважно вдалося впоратися з ними.
ПІДГОТОВКА ДО ЧЕРВНЕВОГО САМІТУ ЛІДЕРІВ G7 ПОЧАЛАСЯ
Загалом саміт міністрів закордонних справ у Шарлевуа мав на меті закласти фундамент для майбутньої зустрічі лідерів G7, яка відбудеться у червні в провінції Альберта. Обговорені питання, зокрема підтримка України, морська безпека та інші глобальні виклики, формуватимуть порядок денний червневого саміту. Очікується, що лідери G7 продовжать обговорювати ці проблеми, прагнучи досягти конкретних рішень та зміцнити міжнародну співпрацю для забезпечення миру, безпеки та процвітання у світі.
Водночас міністерський саміт показав, що є глибокий розкол, який з часу інавгурації Дональда Трампа утворився між США та рештою світу. Єдності провідних демократій світу у розв’язанні актуальних глобальних проблем, що було основною метою створення G7 пів століття тому, більше немає. Між членами Групи семи тепер точиться не просто протистояння, а розгортається активна боротьба, яка поки що має вигляд торговельних воєн і недружніх заяв, але постійно загострюється. Звісно, головний вигодонабувач цього розбрату – диктатори, які тепер можуть значно вільніше захоплювати та концентрувати свою владу.
Попри всі обставини, міністри приділили особливу увагу Україні та встановленню тривалого справедливого миру. «Тепер Росія повинна припинити зволікати і здійснювати атаки. Настав час для Росії сісти за стіл переговорів на засадах добросовісності», – наголосив новий премʼєр-міністр Канади після розмови з Володимиром Зеленським, що відбулася невдовзі після завершення саміту у Шарлевуа.
Після зміни влади позиція Канади та європейських союзників з українського питання залишається незмінною, однак поки що незрозуміло, чи зможуть вони переконати в потребі непорушної підтримки й нашого спільного найближчого партнера – Сполучені Штати Америки. Саміт глав МЗС у Шарлевуа не дав на це однозначної відповіді, тож дочекаймося зустрічі лідерів у червні.
Максим Наливайко, Оттава
Фото: g7.canada.ca
