50 Нещодавнє дослідження науковців виявило існування дивовижних глибоководних екосистем у Червоному морі, де різні види риб демонструють унікальні адаптації до життя в умовах дефіциту кисню.
Глибоководні зони з низьким вмістом кисню є унікальними середовищами існування. Такі екосистеми відносно добре вивчені в помірних широтах планети. Проте дослідження подібних зон у тропічному поясі залишалося обмеженим. Вчені під керівництвом Шеннон Кляйн здійснили прорив у цій галузі. Їхня робота зосередилася на двох глибоководних ділянках Червоного моря.
Дослідники використали передові технології для вивчення морських глибин. Експедиція “Десятиліття Червоного моря” 2022 року залучила дистанційно керовані апарати (ROV). Команда також використовувала екіпажні глибоководні апарати для більш детального обстеження. Ці інструменти дозволили вченим дослідити раніше недоступні підводні екосистеми.
Особливості досліджених ділянок
Обидві вивчені зони характеризуються замкнутою геоморфологічною структурою. Температура води в них сягає 22°C, що є досить високим показником для таких глибин. Під поверхневими водами рифу знаходяться глибокі шари з надзвичайно низьким вмістом кисню. Концентрація кисню в цих шарах коливається від менше 2 до 10,958 мкмоль O? на кілограм води.
Перша досліджена зона, Amq Deep, розташована на глибині 619 метрів. Тут науковці виявили дивовижне біологічне різноманіття. Серед знахідок – мереживні корали, які зазвичай потребують достатньої кількості кисню. Дослідники також зафіксували щонайменше три види риб у цьому середовищі. Серед них – риба-світлячок та риба-солдат.
Особливу увагу привернули великі скупчення риби-ліхтарика (Benthosema sp.). Ці риби демонструють унікальні поведінкові адаптації до умов з низьким вмістом кисню. Їхня швидкість плавання в субоксидних глибинах у п’ять разів нижча порівняно з особинами в насичених киснем водах. Вночі ці риби можуть мігрувати вгору для поповнення запасів кисню та живлення.
Несподівані відкриття
Друга ділянка, Фарасан Діп, розташована на глибині 491 метр. Умови тут ще більш екстремальні. Концентрація кисню становить менше 2 мкмоль O2 на кілограм води, що наближається до повної аноксії. Вчені не очікували знайти тут аеробні організми. Несподіванкою стало виявлення неідентифікованих видів риб, які плавали вздовж поверхні осаду.
“Ми були здивовані, коли побачили рибу, яка плавала вздовж поверхні осаду в цих умовах”, – відзначають автори дослідження. Наявність риб у таких екстремальних умовах свідчить про їхні унікальні фізіологічні адаптації. Ці адаптації дозволяють їм виживати при критично низьких концентраціях кисню.
Дослідники пояснюють формування таких зон особливостями Червоного моря. Тепле і солоне середовище взаємодіє з глибокими замкнутими западинами. Ця взаємодія обмежує вертикальне перемішування водних мас. Як наслідок, поповнення кисню на глибині стає обмеженим. Подібні зони, ймовірно, існують і в інших тропічних прибережних районах.
Кожна з таких зон може мати свою власну адаптовану фауну. Це відкриття підкреслює потенціал для виявлення нових видів та адаптацій у подібних середовищах. Результати дослідження опубліковані в престижному науковому журналі PNAS Nexus і відкривають нові горизонти для вивчення глибоководних екосистем з низьким вмістом кисню.
