13 Міжнародна група орнітологів з Малайзії, Індії, Великої Британії та США описала новий вид медоїдів роду Myzomela – бабарську мізомелу (Myzomela babarensis), ендемічну для острова Бабар та його супутників у морі Банда, південна провінція Малуку в Індонезії.
Таксономічна ревізія острівних птахів
Рід Myzomela надзвичайно різноманітний і поширений. Уперше описаний натуралістами Ніколасом Вігорсом і Томасом Хорсфілдом ще у 1827 році. Сьогодні він налічує понад 40 науково визнаних видів.
Ареал мізомел простягається від Індонезії до Австралії. Ці птахи також мешкають на островах Тихого океану до Мікронезії та Самоа. Представники роду вирізняються яскравим забарвленням і живляться переважно нектаром.
Мізомели є ключовим компонентом острівних екосистем східної Індонезії, де вони часто домінують серед птахів, що мешкають під покровом дерев. Їхня роль як запилювачів робить їх екологічно значущими для збереження біорізноманіття.
Методологія та відкриття
Дослідження очолив орнітолог BirdLife International Алекс Берріман. Він та його колеги провели таксономічну ревізію трьох популяцій, раніше класифікованих як підвиди мізомели банда (Myzomela boiei).
“Ми досліджували таксономію Myzomela boiei, барвистого, статево диморфного медоїда, поширеного у двох підвидах на трьох групах островів у морі Банда, південна провінція Малуку”, – пояснюють дослідники.
Вони ретельно вивчили морфологічні та акустичні відмінності між різними популяціями.
Вчені дослідили 28 музейних зразків і 21 звукозапис. Зразки були надані Американським музеєм природної історії в Нью-Йорку та Музеєм природної історії в Трінгу. Звукозаписи походили з архівів сайту xeno-canto.org та Бібліотеки Маколея.
Особливо цінними виявилися 152 експерименти з відтворення звуків. Вони допомогли виявити реакцію птахів на різні типи співу, характерні для різних популяцій.
Ключові відмінності нового виду
Порівняльний аналіз морфології виявив суттєві відмінності. Варіант Myzomela boiei boiei, що мешкає на островах Банда, має приблизно на 10% довші крила, дзьоб і лапки. Також він відрізняється більш широкою чорною смугою на грудях і темнішими задніми частинами тіла.
Звукові сигнали різних популяцій також значно відрізняються. В експериментах з відтворення звуків Myzomela boiei boiei не реагувала на записи вокалізацій інших груп. Це свідчить про репродуктивну ізоляцію популяцій.
“Пісні Myzomela boiei annabellae на Танімбарі та Бабарі також сильно відрізняються, причому популяції обох островів не реагують на пісні один одного”, – відзначили вчені. Особини з Бабару також трохи більші за розміром порівняно з танімбарськими птахами.
Різниця в розмірах особливо помітна у довжині хвоста, який приблизно на 10% довший у бабарських птахів. Крім того, вони можуть мати більше червоного кольору на спині.
Статус збереження нового виду
Новий вид, який отримав назву Myzomela babarensis, є ендеміком острова Бабар. Ймовірно, він також населяє п’ять невеликих острівців-супутників поблизу.
Попри обмежений ареал, новий вид не викликає занепокоєння щодо його збереження.
“Myzomela babarensis зустрічається у всіх типах лісових біотопів, включаючи ‘деградовані сільськогосподарські землі’, тому її популяція, ймовірно, майже не постраждала від деградації лісів на Бабарі”, – зазначають дослідники.
Така адаптивність до змінених людиною ландшафтів є позитивною ознакою для виживання виду. Здатність процвітати на деградованих територіях забезпечує більшу стійкість порівняно з птахами, які вимагають незайманих лісових екосистем.
Всі три види, виділені в результаті цього дослідження (Myzomela boiei, Myzomela annabellae та Myzomela babarensis), рекомендовано класифікувати як такі, що викликають найменше занепокоєння за критеріями Червоного списку МСОП.
Значення для розуміння острівного біорізноманіття
Це відкриття підкреслює багатство біорізноманіття островів моря Банда. Хоча цей регіон характеризується порівняно низьким пташиним різноманіттям, він відзначається високим рівнем ендемізму.
Острови Банда, разом з Дамаром, островами Лети, Кісар та іншими невеликими острівцями між ними, формують унікальний екорегіон. Географічна ізоляція цих островів сприяла еволюції унікальних видів.
Опис нового виду доповнює наше розуміння процесів видоутворення на океанічних островах. Це також демонструє важливість детальних таксономічних досліджень, які можуть виявити криптичні види – зовні подібні, але генетично відмінні організми.
Результати дослідження були опубліковані в Бюлетені Британського клубу орнітологів, поповнивши перелік відомих науці видів птахів. Такі відкриття нагадують нам, що навіть у XXI столітті на нашій планеті залишається багато неописаних видів.
