21 
Конгрес українців Канади провів опитування провідних політичних сил
Дострокові парламентські вибори, які відбудуться в Канаді 28 квітня, стануть найважливішими за останнє десятиліття. Їхні результати визначать не лише того, хто керуватиме країною під час торговельної війни зі Сполученими Штатами, а й означатимуть зміну на капітанському містку, адже Джастін Трюдо цього разу не балотується на посаду прем’єра. Вибори матимуть значення і для України, адже у цей переломний момент Канада залишається її найнадійнішим партнером у Північній Америці.
З огляду на це, Конгрес українців Канади надіслав опитувальники до штабів чотирьох політичних сил, лідери яких претендують на прем’єрське крісло. Відповіді виявилися інформативними і подекуди несподіваними.
ПРАВИЛА ГРИ І ВИБОРЧІ ПРОГНОЗИ
Політична система Канади передбачає, що партія, яка отримала найбільше голосів на загальних виборах, формує уряд і визначає курс країни на наступні чотири роки. Хоча на федеральному рівні зареєстровано 16 політичних партій, стабільне представництво у парламенті мають п’ять із них: Ліберальна партія, яку нині очолює Марк Карні; Консервативна партія на чолі з П’єром Полієвом; лівацька Нова демократична партія; Партія Зелених; а також сепаратистський Квебецький блок, який контролює близько 10% місць у парламенті.
Оскільки Квебецький блок демонстративно зосереджений лише на регіональних питаннях, Конгрес українців Канади не надсилав йому опитування.
Марк Карні / Фото: Cole Burston for The New York Times
Ця виборча кампанія стала однією з найбільш непередбачуваних у сучасній канадській історії. На її початку опозиційні консерватори значно випереджали лібералів і претендували на формування уряду. Лідер партії П’єр Полієв закликав тодішнього прем’єра Джастіна Трюдо подати у відставку та призначити дострокові вибори, чому останній тривалий час опирався. Після того, як Трюдо таки склав повноваження, передавши їх Маркові Карні, і наприкінці березня були оголошені вибори, розрив між лібералами й консерваторами став стрімко скорочуватися.
П’єр Полієв / Фото: Bloomberg
Змінили ситуацію зовнішні фактори: агресивна риторика новообраного президента США Дональда Трампа та його невиправдана торговельна війна. Це поставило під сумнів стабільність відносин із головним партнером Канади і вивело економіку на перший план виборчої кампанії. Питання міжнародної політики та підтримки України відійшли на другий.
Тому опитування Конгресу українців Канади стало цінним індикатором, адже жоден із кандидатів під час агітації досі не робив акценту на українському напрямі.
ДОПОМОГА УКРАЇНІ НЕОБХІДНА, І ВОНА БУДЕ ПРОДОВЖЕНА
З початку повномасштабного вторгнення Росії підтримка України в Канаді залишалася всепартійною і незмінною. Хоча політичні сили розходилися в підходах, усі парламентські партії виступали за надання Україні військової та іншої допомоги.
«Ми й надалі захищатимемо наші цінності миру й стабільності, продовжуючи підтримувати Україну й українців. Ми надаватимемо різноманітну військову допомогу, спираючись на вже виділені понад 4,5 млрд дол.», – відповіли у Ліберальній партії на запитання про те, який рівень військової допомоги України вона забезпечить у разі перемоги на виборах.
Консерватори пообіцяли не лише зберегти нинішній рівень підтримки, а й посилити його, зокрема, відновити передачу супутникових зображень Radarsat-2 та передати Україні надлишкову військову техніку.
Партія Зелених, яка традиційно виступає лише за дипломатичне розв’язання конфліктів, цього разу зайняла непритаманну їй проактивну позицію: «Ми підтримуємо подальшу військову й гуманітарну допомогу. Йдеться про навчання, надання обладнання й підтримку біженців. Канада повинна допомогти Україні захистити свій народ, свою демократію та суверенітет. За потреби ми збільшимо фінансування», – наголошується у заяві партії.
Маємо повну підтримку Канади щодо членства в НАТО. У 2015 році про вступ України до НАТО говорила лише Ліберальна партія. Сьогодні – це вже консенсус. Консерватори, ліберали та нові демократи відкрито підтримують повноцінне членство України в Альянсі. Зелені більш обережні, але визнають право України “самостійно визначати власну майбутню безпеку”. Ця єдність – яскравий показник того, наскільки змінилася міжнародна позиція України після 2022 року.
Як і у випадку військової допомоги, всі партії визнають: економічна стійкість України – запорука її перемоги. Відтак жодна з них не ставить під сумнів потребу у подальшій макрофінансовій, гуманітарній та інституційній підтримці. “Новий уряд, очолюваний Марком Карні, продовжить надавати макроекономічну, гуманітарну та іншу підтримку, аби допомогти Україні забезпечувати надання необхідних послуг й сприяти її довготерміновій відбудові”, – зазначили у Ліберальній партії.
Консерватори у своїй відповіді заявили про намір “продовжувати підтримку”, а Нова демократична партія запропонувала чіткі дії: збільшити фінансування гуманітарного розмінування та підтримку міжнародних судів, які мають притягнути винних у воєнних злочинах до відповідальності.
Важливим є також питання шукачів притулку, адже після 24 лютого 2022 року до Канади прибуло близько 300 тисяч українців. Чи можуть вони розраховувати на подальшу підтримку? Усі партії однозначно заявили: так. “Ми хочемо допомогти українцям залишитися в Канаді, запропонувавши їм безпечне місце для життя, охорону здоровʼя й освіту”, – йдеться у відповіді Зелених. Ці слова фактично узагальнюють настрої і позиції інших політичних сил.
ЧІТКА ПОЗИЦІЯ ЩОДО АГРЕСОРА
На запитання щодо підтримки конфіскації заморожених 300 мільярдів доларів російських коштів та їх передачі на потреби України всі партії відповіли ствердно. Зелені прямо заявили: “Росія повинна понести відповідальність за свою війну”. На їхню думку, замороження активів має бути одним із кроків до повноцінної компенсації збитків, завданих Україні.
У питанні санкцій також спостерігається загальна згода: усі партії виступають за посилення тиску та закриття лазівок для обходу обмежень. Однак лише консерватори пішли далі і заявили про готовність до запровадження повного торговельного ембарго проти Росії. “Треба вичерпати всі наявні у Канаді інструменти санкційного законодавства, щоби забезпечити максимальний тиск на російських олігархів, урядовців та економіку”, – зазначили у партії. Щоправда, реальний ефект такого ембарго буде обмеженим: товарообіг між Канадою та Росією і без того скоротився на 70% із 2022 року.
Попри рішучу підтримку України, жодна з партій не пообіцяла визнати Росію державою-спонсором тероризму. Причина – не відсутність політичної волі, а серйозні наслідки такого рішення: воно фактично унеможливить будь-які офіційні контакти з РФ. Консерватори нагадали, що їхні депутати ще у 2022-му ініціювали відповідну парламентську петицію, але наразі не підтвердили, що реалізують цю “ядерну” ідею у разі перемоги. “Ми використаємо всі юридичні інструменти, щоб притягнути Росію до відповідальності”, – запевнили вони.
Питання дипломатичних стосунків – ще одне болюче місце. Жодна партія не дала прямої відповіді щодо висилки російських дипломатів. У Ліберальній партії обмежилися дипломатичним формулюванням: “Ми працюватимемо із відповідними службами для визначення належного рівня дипломатичної присутності”. Решта партій висловлювалися на цю тему так само обережно.
Фото: ОП
УКРАЇНСЬКА ГРОМАДА Є ЧИННИКОМ ПОЛІТИЧНОГО КОНСЕНСУСУ
Результати опитування показали: підтримка України в Канаді стала питанням загального консенсусу. Жодна з основних партій не ставить під сумнів ані військову, ані економічну, ані політичну допомогу Києву. І незалежно від того, хто переможе на виборах 28 квітня, курс на підтримку України збережеться. Це – позитивний сигнал, особливо на тлі непередбачуваних змін у політиці США.
Найбільш рішучу риторику демонструють консерватори. Але їхня позиція – це ще й результат опозиційного статусу: говорити легше, коли не несеш відповідальності за втілення своїх слів. Ліберали ж, які при владі вже майже десять років, не завжди звучать так гучно, але саме їм належить левова частка конкретних рішень та програм підтримки України. Нові демократи та зелені теж на боці України, але шанси на формування уряду у них залишаються мінімальними.
Загалом протягом останніх років позиція канадських парламентаріїв стала суттєво більш проукраїнською, особливо якщо йдеться про Нову демократичну та Зелену партії. І тут роль української громади Канади важко переоцінити. Саме завдяки активній роботі Конгресу українців Канади та небайдужості понад півтора мільйона українців, що живуть у Канаді, українське питання залишається на порядку денному будь-якого уряду.
Отже, дуже важливо, щоб українська громада Канади й надалі нагадувала кандидатам: цінності, за які бореться Україна, є спільними для обох країн. І захищати їх – обов’язок, особливо під час відбиття збройної російської агресії, коли українці потребують допомоги і підтримки.
Максим Наливайко, Оттава
Перше фото: Elections Canada
