17 Новаторське дослідження Барселонського інституту глобального здоров’я виявило, що європейські країни краще адаптуються до холоду, ніж до спеки, незважаючи на зростання глобальних температур.
Вчені проаналізували дані з понад 800 регіонів у 35 європейських країнах за 2003-2020 роки. Результати показали значне зниження ризику смертності від холоду. За цей період відносний ризик смерті при найнижчих температурах зменшувався на 2% щороку. Адаптація до високих температур відбувається повільніше – лише на 1% щорічно.
Традиційні методи оцінки впливу температури на здоров’я не враховували регіональних особливостей. Люди по-різному реагують на однакові температурні показники в різних частинах Європи. Тому дослідники розробили новий підхід, що базується на концепції “Температури екстремального ризику” (ERT).
“З часом ми стали краще справлятися з низькими температурами – процес, відомий в науці як адаптація”, – пояснює Чжао-Юе Чен, дослідник ISGlobal і перший автор дослідження. До спекотної погоди населення також стає стійкішим, хоча і не так швидко.
Регіональні відмінності в адаптації
Використання нової методології показало, що протягом досліджуваного періоду кількість небезпечно холодних днів у Європі щороку зменшувалась. Водночас число спекотних днів з високим ризиком для здоров’я зростало. Не всі європейські регіони постраждали однаково.
Країни Південно-Східної Європи, попри тепліший клімат, мали більше днів з екстремальними температурами. Це призвело до вищого рівня смертності в цих регіонах. “Вразливість до екстремальних температур сильно варіюється в різних регіонах, причому регіони Південної Європи більш чутливі до змін температури, ніж регіони Північної Європи”, – зазначає Чжао-Юе Чен.
Ця нерівність пояснюється соціально-економічними факторами. Серед них – недостатня теплоізоляція житла, нижчі витрати на охорону здоров’я та обмежений доступ до соціальної підтримки. Особливо страждають вразливі верстви населення у менш забезпечених регіонах.
Джоан Баллестер Кларамунт, старша авторка дослідження, наголошує на необхідності покращення заходів адаптації. “Наші результати показують, що, хоча Європа досягла значного прогресу в адаптації до холоду, стратегії боротьби зі смертністю, пов’язаною з теплом, виявилися менш ефективними”, – стверджує вона.
Комбінований вплив температури та забруднення
Дослідники також вивчили поєднаний вплив екстремальних температур і забруднення повітря. Вони виявили, що небезпечні температури часто збігаються з днями підвищеного забруднення атмосфери. Такі “комбіновані дні” становлять 60% випадків екстремальної спеки та 65% випадків екстремального холоду.
З часом кількість комбінованих днів зменшується. Проте існує тривожний виняток. Поєднання спеки з високим рівнем озону зустрічається все частіше – приріст становить 0,26 дня щороку. Озон формується в атмосфері через взаємодію забруднюючих речовин із сонячним випромінюванням.
“У міру того, як глобальне потепління посилюється, комбіновані епізоди тепла і озону стають неминучою і нагальною проблемою для Європи”, – попереджає Чжао-Юе Чен. Між температурою та забрудненням існує взаємодія, що посилює негативні наслідки для здоров’я.
Інституційні відповіді на проблему
Опитування 2024 року виявило суттєві прогалини в інституційній готовності до теплових загроз. Лише 20 з 38 європейських країн запровадили системи моніторингу температури. Ще гірша ситуація з планами дій щодо збереження здоров’я при спеці – 17 країн досі їх не мають.
Дослідження проводилось у рамках проекту EARLY-ADAPT, що фінансується Європейською дослідницькою радою. Мета проекту – вивчення адаптації населення до викликів для громадського здоров’я через зміну клімату. Результати підкреслюють необхідність розробки регіональних стратегій захисту вразливих груп населення.
Барселонський інститут глобального здоров’я співпрацював із Барселонським суперкомп’ютерним центром. Дослідження підтримав фонд “La Caixa” і його результати опубліковані в журналі The Lancet Planetary Health. Воно підкреслює нагальну потребу в комплексному підході до кліматичних загроз здоров’ю.
