12 
Через 10 днів після арешту мера Стамбула мітингувальні настрої не згасли, і 2 млн незгодних знову стоять на вулицях міста
Уже понад два тижні вулиці турецьких міст виглядають незвично людними: десятки тисяч людей виходять на мирні демонстрації, вимагаючи справедливості, свободи слова та звільнення з-під арешту мера Стамбула Екрема Імамоглу. Протести, які почалися як відповідь на сумнівне рішення суду, що позбавило одного з головних опозиційних лідерів права брати участь у виборах президента, перетворилися на масовий рух за демократію.
Арешт Імамоглу після його перемоги на опозиційних праймеріз, де він здобув підтримку понад 14 мільйонів громадян, став каталізатором загальнонаціонального невдоволення. Попри Рамадан, поліційні обмеження та затримання активістів хвиля протестів не вщухає. Учасники мітингів наголошують: ідеться не лише про долю однієї особи, а про майбутнє демократії в Туреччині.
СТУРБОВАНІСТЬ ЄВРОПИ І США
Попри початкову стриманість, міжнародна реакція на події в Туреччині поступово нарощувалася. Держдепартамент США закликав Анкару поважати демократичні інститути й утриматися від використання судової системи як знаряддя політичного переслідування. У заяві наголошувалося на неприпустимості придушення свободи слова та зібрань.
«Ми б закликали Туреччину поважати права людини, належним чином поводитися за своїми внутрішніми правилами. Ми не збираємося коментувати прийняття рішень, внутрішніх рішень іншої країни, лише нагадаємо їм, що ми очікуємо, що вони будуть ставитися з повагою до прав усіх своїх громадян. І я думаю, що це досить очевидно. Але корисно повторити», – зазначила речниця Державного департаменту США Теммі Брюс.
мер Стамбула Екрем Імамоглу / Фото: АА
Рада Європи відреагувала словами президента Конгресу місцевих та регіональних влад Ради Європи Марка Кулса, який підкреслив: «Ми рішуче засуджуємо арешт демократично обраного мера Стамбула Екрема Імамоглу, який має всі ознаки тиску на політичну фігуру, що вважається одним із головних кандидатів на майбутніх президентських виборах».
«Арешт Екрема Імамоглу… є катастрофічним днем для Туреччини та одним із найяскравіших прикладів ерозії демократії та верховенства права в Туреччині за останні роки», – заявила президент Європейського комітету регіонів Ката Тюттьо.
Мери Амстердама, Парижа, Мілана, Барселони, Рима, Гельсінкі, Гента, Утрехта та Брюсселя підписали спільну заяву, в якій ідеться: «Ми категорично засуджуємо його (Імамоглу, – ред.) свавільне ув’язнення й висловлюємо наше глибоке занепокоєння щодо цієї ситуації та триваючих порушень фундаментальних прав і місцевих свобод у Туреччині».
Одразу після арешту Екрема Імамоглу європейські політичні лідери висловили занепокоєння та засудження цих дій, однак із настанням квітня хвиля публічних заяв від європейських політичних еліт щодо цієї ситуації зійшла нанівець.
Водночас низка регіональних гравців, зокрема Іран та Азербайджан, утримуються від коментарів, дотримуючись принципу невтручання у внутрішні справи Туреччини.
Фото: AA Arşiv
ЕКОНОМІКА НА МЕЖІ
Політична криза в Туреччині дедалі сильніше впливає на економіку. За останні тижні центральний банк змушений був здійснити валютні інтервенції, оскільки турецька ліра втратила кілька відсотків до долара. Ринок облігацій відреагував на новини про арешти різким скороченням доходності.
Закордонні інвестори, які й без того насторожено ставилися до Туреччини, призупиняють нові проєкти. Деякі транснаціональні компанії відкладають угоди, а низка банків уже згортає програми фінансування бізнесу в країні. Тим часом інфляція знову набирає обертів, а вартість базових продуктів у великих містах зростає.
Одразу після арешту Імамоглу турецька ліра різко знецінилася, за останні тижні курс ліри впав на 14,5% відносно долара США.
Фото: İsmail Coşkun/Istanbul-IHA
ВІДПОВІДЬ ВЛАДИ І РЕАКЦІЯ АКТИВІСТІВ
Анкара, своєю чергою, намагається перехопити інформаційну ініціативу. Офіційні речники звинувачують протестувальників у “змові проти держави”, а у закликах до економічного бойкоту бачать “спроби дестабілізації”. Прем’єр-міністр Туреччини вже заявив, що економічний тиск – це “нова зброя в руках опозиції”, яка “б’є по хлібу простих громадян”.
Поліція посилила тиск: проводяться масові затримання, активістів викликають на допити, а у деяких регіонах запроваджені тимчасові обмеження на пересування. Однак навіть у провінції протестні акції тривають – іноді у формі флешмобів, подекуди у молитовному форматі, аби обійти заборони.
Державні телеканали поширюють риторику “захисту національного суверенітету”, звинувачуючи опозицію в “інформаційній війні”. Натомість соціальні мережі дедалі частіше блокуються або фільтруються. Кількість повідомлень про обмеження доступу до Х, Instagram та YouTube зростає.
У відповідь опозиційно налаштовані громадяни застосовують нові форми протесту: цифрові флешмоби, кампанії бойкоту провладних бізнесів, анонімні вивішування символіки спротиву в громадських місцях. У Стамбулі активісти запустили кампанію з написами “#FreeImamoglu” на пляшках з водою – як новий, креативний спосіб заявити про свою позицію.
Затримання Імамоглу для Туреччини стало тригером для виплеску придушеного невдоволення. Студенти, профспілки, власники малого бізнесу, консервативна молодь, ліберали, люди похилого віку та курди марширують разом під об’єднувальним лозунгом: «права, закон, справедливість».
«І це не обмежується Імамоглу, вони протестують проти навмисного зловживання державними інституціями для криміналізації інакомислення та закріплення економічної нерівності. Коли правосуддя політизоване, інакомислячі стають зрадниками, а ті, хто підтримують режим, процвітають, тоді як незалежні голоси караються», – стверджує Шебнем Калемлі-Озджан, професорка економіки Браунського університету, колишня радниця з питань політики Міжнародного валютного фонду і провідна економістка з питань Близького Сходу та Північної Африки у Світовому банку.
Через 10 днів після арешту мера Стамбула мітингувальні настрої не згасли, і 2 млн незгодних знову стоять на вулицях міста, що сполучає Європу з Азією. Опозиція закликає владу звільнити затриманого Імамоглу та нагадує протестувальникам про збір підписів за достроковиі вибори президента.
Під час цього масштабного заходу лідер провідної опозиційної сили Республіканської народної партії (CHP) Озгюр Озел закликав продовжувати бойкотування провладних видань і телеканалів та наполягав, щоб судовий процес Імамоглу транслювався у прямому ефірі незалежного мовника TRT Haber.
Вже у квітні Озел повідомив, що на другий місяць за підтримку дострокових виборів підписалися 7 млн 200 тис. осіб. Це чверть від прагнень опозиції зібрати 27 млн 730 тис. підписів, що дорівнює числу голосів, які отримав президент Реджеп Тайїп Ердоган на виборах 2023 року.
6 квітня під час виступу перед своїми прихильниками в Анкарі переобраний лідер CHP Озел заявив, що Ердоган отримав схвалення від США на арешт мера Стамбула Імамоглу. «Ні США, ні Трамп не врятують вас на перших майбутніх виборах!», – наголосив він.
Туреччина нині стоїть перед вирішальним вибором. Затримання Екрема Імамоглу стало не лише політичним сигналом, а й лакмусовим папірцем для влади: готова вона знайти компроміс з народом чи вдасться до затягування гайок авторитаризму.
Масові протести стали черговим свідченням того, що турецьке громадянське суспільство зберігає здатність до самоорганізації та боротьби. Громадяни не готові миритися з обмеженням своїх прав і будуть частіше використовувати публічний простір як арену для солідарного спротиву.
Міжнародна спільнота закликає офіційну Анкару до стриманості. Якщо репресії триватимуть, Туреччина ризикує втратити партнерів, інвесторів і довіру громадян. Протестні настрої впливають і на поміркованих прибічників уряду, які своє невдоволення підкріплюють прагматичними поглядами на надто великі ризики економічного обвалу та соціального вибуху.
Демократії занепадають не раптово, а як кульмінація складних суспільних та соціально-політичних процесів. Утім, такі ж процеси, як і нинішні масові самовираження, дають змогу суспільствам стати зрілими.
Юрій Чорний, Київ
Перше фото: bloomberg.com
