11 Франція та Європейський Союз розпочинають масштабну програму із залучення американських вчених, пропонуючи захист академічних свобод та стимули для дослідників, які розглядають можливість переїзду до Європи на тлі зміни наукової політики у США.
Президент Франції Еммануель Макрон та очільниця Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн готують спільну заяву щодо нових можливостей для науковців. Виступ заплановано в Університеті Сорбонна в Парижі. Подія відбудеться за участі керівників провідних європейських університетів та дослідницьких установ. Ця ініціатива є відповіддю на занепокоєння щодо майбутнього наукових досліджень у США.
Офіс президента Франції підкреслює, що цей крок зроблено “в час, коли академічні свободи стикаються з низкою загроз”. “Ми є простором, де існує свобода досліджень і немає заборонених тем”, зазначив представник Єлисейського палацу. Європа позиціонується як “стабільний простір, що гарантує свободу та академічні дослідження” для науковців з усього світу.
Франція виявляє особливий інтерес до залучення фахівців у галузі охорони здоров’я, кліматичних досліджень та штучного інтелекту. Ці напрямки вважаються стратегічно важливими для науково-технологічного розвитку країни та Європи в цілому. Започаткована ініціатива має на меті створити сприятливі умови для талановитих дослідників з різних наукових дисциплін.
Конкретні кроки та програми
Захід під назвою “Обирай Європу для науки” став результатом консолідованих зусиль 13 європейських країн. Франція, Німеччина, Іспанія та інші держави звернулися до Європейської Комісії із закликом прискорити процес залучення академічних талантів. Ця ініціатива демонструє скоординований підхід до розвитку європейського наукового простору.
Франція вже запустила власну програму “Обирай Францію для науки” у квітні поточного року. Створено спеціальну платформу для подання заявок міжнародними дослідниками. Міністерство досліджень Франції повідомляє, що деякі іноземні науковці вже прибули до країни для ознайомлення з дослідницькою інфраструктурою. Вони очікують на створення відповідних фондів та запуск повноцінної платформи підтримки.
Національний центр наукових досліджень Франції (CNRS) також розпочав нову ініціативу для залучення іноземних працівників. Антуан Петі, президент CNRS, в інтерв’ю AFP зазначив, що програма орієнтована як на зарубіжних фахівців, чиї дослідження опинилися під загрозою, так і на французьких науковців, які працюють за кордоном. “Деякі з них не хочуть жити і виховувати своїх дітей у Сполучених Штатах Трампа”, – додав він.
Університет Екс-Марселя започаткував програму “Безпечне місце для науки” у березні. Вже у червні заклад прийме перших іноземних дослідників. Міністр вищої освіти і досліджень Франції Філіп Батіст у листі до французьких університетів написав: “Багато відомих дослідників вже ставлять під сумнів своє майбутнє в Сполучених Штатах. Ми, звичайно, хотіли б вітати певну кількість з них”.
Виклики та перспективи
Попри амбітні плани, існують суттєві виклики для реалізації цієї ініціативи. Історично інвестиції в наукові дослідження в США, включаючи приватно-державні партнерства, були більшими, ніж в Європі. Протягом десятиліть європейські країни відставали від США за рівнем фінансування університетів та дослідницьких центрів.
Французькі науковці регулярно піднімають питання щодо рівня оплати праці та умов працевлаштування. Середня заробітна плата академічного дослідника у США вища, ніж у його французького колеги. Багато науковців у Франції працюють за нестабільними контрактами. Профспілки закликають покращити умови праці та збільшити фінансування дослідницьких установ.
Деякі експерти вважають, що розрив в оплаті праці між Францією та США може частково компенсуватися додатковими соціальними перевагами. Нижча вартість освіти та охорони здоров’я, а також більш щедрі соціальні виплати у Франції можуть стати вагомими факторами для науковців, особливо тих, хто має родини. Ці аспекти впливають на загальну якість життя та фінансове благополуччя дослідників.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц також висловився щодо цієї ініціативи минулого місяця. “Американський уряд в даний час застосовує грубу силу проти університетів в США, так що дослідники з Америки тепер звертаються до Європи. Це величезна можливість для нас”, – заявив він, підкреслюючи загальноєвропейську зацікавленість у залученні наукових талантів.
Європейська ініціатива із залучення дослідників відображає ширшу стратегічну мету – посилення наукового потенціалу континенту. Створення сприятливих умов для міжнародних науковців може сприяти розвитку інновацій, прориву в ключових дослідницьких галузях та підвищенню конкурентоспроможності європейської науки на глобальній арені.
Успіх цієї ініціативи залежатиме від декількох факторів: належного фінансування програм підтримки, спрощення адміністративних процедур для іноземних фахівців, створення привабливого академічного середовища та забезпечення довгострокових перспектив для кар’єрного зростання. Європейські країни мають унікальну можливість переосмислити свій підхід до наукової політики та інвестицій у дослідницьку інфраструктуру.
