У Росії зразково-показовий аеродром «Кубинка» постраждав через те, що задля військового параду під Москву перетягли засоби ППО з інших об’єктів.
Про це в коментарі Укрінформу розповів авіаційний експерт Костянтин Криволап.
«Стягнули засоби ППО навіть з аеродромів заради захисту Москви. Інакше не постраждав би аеродром «Кубинка». Це аеродром не стільки військовий, скільки «мажорний». Усі відомі «героїчні подвиги» ХХ століття якимось чином були пов’язані з цим аеродромом», — сказав він.
За словами експерта, на авіабазі «Кубинка» базувалися зразково-показові пілотажні групи «Русские витязи» та «Стрижи», що мали брати участь у параді.
Також постраждав аеродром «Шайковка», де базуються літаки Ту-22м3, зберігаються ракети, зокрема Х-22. Більшість літаків з аеродромів європейської частини РФ перемістили на авіабазу «Бєлая», що поблизу Іркутська.
«Цікаво, що Ту-95 та Ту-10 з цього аеродрому перелетіли аж на базу «Бєлая» біля Іркутська. Від неї до Енгельса – близько 4500 км! Але всі літаки з баз «Оленья», «Енгельс» і «Дягілєво», тобто з європейської частини РФ, перебрались аж туди (кілька літаків лишилося в «Дягілєво»)», — розповів експерт.
На його думку, росіяни дійсно вважають українські крилаті ракети загрозою, з якою можуть не впоратися її засоби ППО.
«Знають, що у нас вони є, хоч і небагато, і розуміють, що власними силами ППО буде складно з ними впоратися. Бо навіть аеропорт Пермі був під час нашої атаки закритий, а це 2200 км по прямій від кордону. Бояться, що аж туди прилетить», — зазначив Криволап.
За словами авіаційного експерта, ці превентивні дії розраховані саме на випадок ракетної атаки, оскільки дронів, здатних подолати 2000+ км та уразити ціль, поки не існує. Водночас він визнає, що українські фахівці значно наростили спроможності уражати ворожі цілі вглибині території РФ за минулий рік.
«Висновки такі, що ще рік тому у нас таких спроможностей ще не було, і ніяких сумнівів – проводити парад чи скасовувати через нас – у росіян не було теж. А тепер у них істерика почалася ще до того, як Зеленський заявив, що ми не гарантуємо безпеку іноземним гостям», — підкреслив він.
На думку фахівця, особливо вражає не так кількість одночасно застосованих Україною ударних засобів, як кількість людей, задіяних до їх запуску.
«Питання навіть не в кількості того, що виробляє Україна, а в кількості людей, здатних програмувати й запускати таку кількість дронів та ракет. Мене здивувала тільки наша спроможність запустити стільки дронів одночасно», — заявив він.
Як пояснив Криволап, Сили оборони застосовують велику кількість різновидів дронів, і кожен потребує специфічного програмування.
«Є дрони, які займаються придушенням РЕБ, є дрони — фальш-цілі для ППО, є ті, що ставлять завади, несуть бойову частину для ураження… Оце різноманіття засобів досить велике, і кожен треба запрограмувати на конкретні задачі й цілі», — розповів він.
За словами експерта, саме це видається наразі складнішим завданням, ніж виробництво дронів.
«Дронів нам на такі атаки вистачить, впевнено кажу. Виробників БпЛА та комплектуючих до них в Україні вже близько тисячі, вони часто працюють на 40-50% потужностей і без проблем наростять виробництво. Збирати по 10 таких машинок на день для кожної компанії цілком реально», — зазначив Криволап.
Військовий журналіст Андрій Цаплієнко повідомляв, що перед проведенням параду 9 травня до Москви було стягнуто майже три сотні засобів протиповітряної оборони. Авіакомпанії Росії, зокрема «Аерофлот», скасували десятки авіарейсів через атаку українських безпілотників на російські міста, яка тривала понад добу з 6 по 7 травня.