8 Помаранчеві мікроскопічні кульки, знайдені на поверхні Місяця, проливають світло на вибухову вулканічну історію супутника Землі.
Походження місячних самоцвітів
Коли астронавти “Аполлона” вперше прибули на Місяць, вони очікували зустріти сірий кам’янистий ландшафт. Натомість побачили щось незвичайне: яскраві помаранчеві кульки скла, кожна менша за піщинку. Вони виглядали, немов намистини, загублені в пилу. Насправді це залишки давніх вулканічних вивержень, які відбулися 3,3–3,6 мільярда років тому.
Ці намистини сформувалися в момент, коли вулкани Місяця викидали лаву з надр на поверхню. Кожна крапля розплавленої породи миттєво застигала в холодному вакуумі. “Це одні з найдивовижніших позаземних зразків, які ми маємо, кульки – крихітні, незаймані капсули місячних надр”, — зазначив фізик Райан Огліор. Завдяки відсутності атмосфери ці утворення збереглися в незмінному стані протягом мільярдів років.
Технологічний прорив у вивченні зразків
Понад 50 років ці кульки чекали свого часу в лабораторіях. Тільки нещодавно технології дозволили зазирнути всередину цих мікроструктур без їх руйнування. Дослідники застосували іонні пучки та електронну мікроскопію для аналізу без шкоди зразкам. Велика обережність була необхідною, щоб не змінити мінеральну структуру під дією земної атмосфери.
Намистини мають різноманітні кольори — від яскраво-помаранчевого до чорного. Їхній хімічний склад відображає різні умови вивержень, які змінювалися протягом геологічних епох. Завдяки ізотопному аналізу вдалося визначити тиск, температуру та хімічне середовище, в яких утворювався лід.
Історія надр Місяця
Ці крихітні утворення стали джерелом унікальної інформації про внутрішню структуру Місяця. Стиль вулканізму змінювався з часом, що свідчить про глибокі процеси еволюції. “Аналізувати ці намистини — все одно, що читати щоденник стародавнього місячного вулканолога”, — поетично висловився Огліор. Кожна кулька є частинкою історії, що відбивала молодість Сонячної системи.
Сьогоднішній вигляд Місяця оманливо спокійний. Колись він був ареною геологічної активності, вибухових вивержень та динамічного формування поверхні. Мікроскопічні кульки скла — не лише наукові зразки, а й свідки буремного минулого Місяця, який продовжує розкривати свої таємниці людству.
