13 
Вашингтон і Брюссель вийшли на новий рівень енергетичного співробітництва
27 липня президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн і президент США Дональд Трамп під час переговорів у Шотландії погодили новий формат торговельних відносин між ЄС і США. Домовленість передбачає спільний тариф у 15% на широкий спектр європейських товарів та зобов’язання Європи збільшити імпорт американських енергоресурсів у рамках відходу від використання російського палива.
Цю угоду презентують як крок до зменшення енергетичної залежності ЄС від Росії, однак деякі експерти ставлять під сумнів її ефективність.
Чи є нова торговельна угода між Євросоюзом і Сполученими Штатами насправді успіхом, а не переговорним провалом, і чи допоможе вона Європі позбутися енергетичної залежності від Росії, яка так часто використовує енергоресурси як інструмент шантажу і, що найгірше для України, отримує величезні прибутки від продажу нафти і газу для підживлення своєї військової машини?
Укрінформ зібрав для вас думки політиків, експертів, журналістів та європейських чиновників, безпосередньо причетних до переговорного процесу із США.
США ЗАЛИШИЛИСЯ ЗАДОВОЛЕНИМИ
Білий дім на своїй вебсторінці поінформував про ключові моменти угоди: ЄС до 2028 року придбає американських енергоносіїв на $750 млрд. Європейські інвестиції у промислову інфраструктуру США сягнуть $600 млрд. Також «Європейський Союз погодився придбати значну кількість військової техніки США».
Фото: The White House
Згідно з повідомленням, угода має «міцно підтримувати економіку та виробничий потенціал Америки», а також позиціонувати США як «найважливіше місце для інвестицій, інновацій і передового виробництва».
Сам президент Дональд Трамп назвав документ «найбільшою» угодою, «яка коли-небудь укладалася».
Від початку повномасштабної війни в Україні ЄС активно скорочує імпорт енергоносіїв з Росії. Частка російського газу в європейському імпорті знизилася з 45% у 2021 році до менш як 20% у 2024-му. Європейська ініціатива REPowerEU передбачає повну відмову від російських викопних ресурсів до 2027 року. У цьому контексті угода зі США розглядається як критично важлива.
США уже кілька років поспіль є провідним постачальником скрапленого природного газу (СПГ) до ЄС. За даними Єврокомісії, близько 46% європейського імпорту СПГ у 2024 році припадало саме на Сполучені Штати. Нове партнерство покликане забезпечити стабільні поставки газу, зменшити ризики для енергетичної інфраструктури Європи, залучити інвестиції в нові термінали СПГ, зокрема в Німеччині, Італії, Польщі та на Балканах, підтримати зелену трансформацію – через співпрацю в галузі водню, відновлюваної енергетики та критичних мінералів.
На думку деяких експертів, нова угода є важливим елементом економічної конкуренції між Заходом і Росією. Аналітик компанії Price Futures Group Філ Флінн у коментарі Reuters зауважив, що «Європі доведеться відмовитися від значної частини всього, що вона отримує з Росії». «Ця (торговельна угода) не тільки дає величезний поштовх американським виробникам, а й чинить більший тиск на Путіна, змушуючи його сісти за стіл переговорів», – зауважив експерт.
Фінансові оглядачі FT вважають, що енергетичне партнерство між США та ЄС сприяє зменшенню залежності Європи від російських енергоносіїв і формує нові енергетичні орієнтири.
НИНІШНЯ УГОДА Є НАЙКРАЩИМ ВАРІАНТОМ ІЗ МОЖЛИВИХ, НА ДУМКУ БАГАТЬОХ В ЄВРОПІ
Фото: EU Commission/dpa
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн під час короткої спільної пресконференції з Дональдом Трампом 27 липня перед початком переговорів виглядала доволі напружено, і після годинних переговорів вона повідомила, що сторонам вдалося досягти угоди, яка «створює певність у непевні часи».
«Вона забезпечує стабільність і передбачуваність для громадян і бізнесу по обидва боки Атлантики. Це угода між двома найбільшими економіками світу. Наш річний торговельний оборот сягає 1,7 трильйона євро. Разом ми є ринком з 800-мільйонним населенням. Ми становимо майже 44% світового ВВП», – підкреслила фон дер Ляєн.
Розкриваючи деталі угоди, вона уточнила, що сторони домовилися про тариф у 15%, який встановлюють США на «більшість європейського експорту», зокрема автомобілі, напівпровідники та фармацевтичну продукцію.
На певні види стратегічної продукції сторони погодилися встановити взаємні нульові тарифи, як-от на всі літаки та комплектуючі, деякі хімічні речовини та ліки, напівпровідникове обладнання, деяку сільськогосподарську продукцію, природні ресурси та критично важливу сировину.
Німеччини, найбільшої економіки Європи, угода зі США торкається чи не найбільше серед усіх членів ЄС. Не дивно, що ФРН разом з Францією та Італією брали безпосередню участь у переговорах з Вашингтоном.
Відкрита торгова війна зі США катастрофою для Німеччини, можливо, й не стала би, але великим потрясінням точно. Тому нинішню угоду тут оцінюють прагматично. «Я не задоволений цим результатом…, він не може нас задовольнити, але це було найкраще, чого можна було досягти в цій ситуації», – констатував канцлер ФРН Фрідріх Мерц.
Він визнає, що тарифи на рівні 15 відсотків (для певних категорій товарів, зокрема, і для німецьких автомобілів) становитимуть значний тягар для експортно-орієнтованої економіки Федеративної Республіки. Канцлер нагадав, що від початку прогнозував, що угода, якщо вдасться її укласти (в чому впевненості не було), стане «асиметричною». Але й Америка не виграє від такої ситуації, переконаний він.
Водночас сам факт того, що вдалося уникнути подальшої ескалації та великої торговельної війни, Мерц вважає позитивним розвитком подій. До речі, президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн є німкенею, тож проблеми німецької економіки їй не байдужі. До того ж, як і канцлер Фрідріх Мерц, фон дер Ляєн – членкиня Християнсько-демократичного союзу.
Тим часом представники німецької промисловості все ще «перетравлюють» технічні деталі нової угоди, але, за оцінкою президентки німецької Асоціації автомобільної промисловості Гільдеґард Мюллер, 15-відсотковий тариф США точно коштуватиме німецьким автомобілебудівним компаніям «мільярди доларів щороку і обтяжить їх в розпал трансформації».
Водночас в німецькому уряді вважають позитивним те, що угода дозволить повністю позбутися залежності Європи від російських енергоносіїв. «Йдеться про те, щоби Німеччина та Європа ставали ще більш незалежними від поставок російських енергоносіїв. Це можна побачити в домовленості, досягнутій між ЄС і США. Ми підтримуємо покрокове завершення енергетичного імпорту з Росії. Євросоюз буде диверсифікувати свої джерела енергозабезпечення», – сказав заступник речника уряду Себастьян Гілле.
Фото: European Union
У Нідерландах глава уряду Дік Схооф також прокоментував угоду, написавши в мережі Х, що вона «має вирішальне значення для відкритої економіки, такої як наша», адже річний експорт товарів з Нідерландів до США становить понад 50 мільярдів євро.
Він також зазначив, що високо цінує рішучі зусилля Європейської Комісії, «спрямовані на досягнення найкращого можливого результату для нашого бізнесу та споживачів», хоча, безумовно, повна відсутність тарифів була б найкращим варіантом.
З ним погоджується чеський експерт Павел Гавлічек з аналітичного центру «Асоціація міжнародних справ», який поділився з Укрінформом своєю позитивною оцінкою нового формату торговельних відносин із США та його впливом на остаточне вигнання російських енергоресурів із європейського ринку.
«Ця угода є найоптимістичнішим сценарієм для Євросоюзу в торговельних відносинах із США», – повідомив Гавлічек.
«Купівля енергоресурсів у США – це насправді не нова ідея, адже фон дер Ляєн анонсувала її ще раніше, яка має на меті тримати Америку поруч та сприяти у процесі відмови від російського викопного палива. При цьому, звичайно, є певні вимоги, яких необхідно буде дотриматися в рамках програми декарбонізації, але в цілому обсяги закупівель, озвучені в угоді, на мою думку, є реалістичними», – заявив експерт.
Він додав, що за окремими підрахунками угода із США може допомогти ЄС повністю відмовитися від російських енергоресурсів вже у 2026 році, на рік раніше анонсованого Єврокомісією плану.
Угорський експерт Андраш Раш, який представляє Німецьку раду закордонних справ (DGAP), не погоджується із французькою оцінкою, заявивши в коментарі Укрінформу, що ЄС досяг «дуже доброго результату» в перемовинах із США, а його оцінка базується на двох елементах:
«По-перше, спочатку американці планували ввести набагато вищі тарифи, отже, фон дер Ляєн спромоглася досягти кращої угоди, ніж Трамп мав на столі. По-друге, навіть важливішим є те, що угода, я сподіваюся, закінчила період непередбачуваності, отже, які б тарифи не вводилися, ми знаємо про них заздалегідь. Підприємці з обох берегів Атлантики дуже нервували протягом останніх місяців щодо можливого розвитку тарифного конфлікту, але зараз вони можуть спокійно планувати свою роботу», – заявив експерт, додавши, що протягом наступних тижнів технічні команди США та ЄС узгодять та оформлять технічні деталі угоди, що своєю чергою ще більше закріпить цю передбачуваність.
Фото: U.S. Embassy in Ukraine
КРИТИКА З БОКУ УГОРЩИНИ І РОСІЇ, АЛЕ НЕ ТІЛЬКИ
Напевно найжорсткіші критичні висловлення щодо нової торговельної угоди із США пролунали з Будапешта, де прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан традиційно атакував передусім президентку Єврокомісії Урсулу фон дер Ляєн, яку «важковаговик» Дональд Трамп, з його слів, фактично «з’їв на сніданок», і яка, на думку Орбана, не мала шансів домогтися більш привабливих умов для ЄС.
Своєю чергою заступник секретаря російського Радбезу Дмитро Медвєдєв видав чергову партію прокльонів, назвавши угоду «частиною неонацистської ідеології» та «антиросійською» по суті у зв’язку з фактичною забороною на закупівлі російських газу і нафти. Водночас він не упустив можливості спробувати принизити ЄС, заявивши, що Трамп «розмазав Європу».
Фото: АА
У цілому нервовість РФ є абсолютно зрозумілою, враховуючи, що протягом цього місяця це вже другий потужний удар по російській енергетиці, адже в останньому, 18-му пакеті санкцій проти РФ, Євросоюз знизив граничну ціну на російську нафту, сфокусувався на російському тіньовому флоті й заблокував будь-яку можливість поновити роботу «Північних потоків» 1 і 2, а також заборонив імпорт продуктів нафтової переробки, виготовлених з російської сирої нафти.
Проте угода із США також викликала хвилю менш емоційної та більш прагматичної критики. Німецький експерт з міжнародної торгівлі Кільського інституту світової економіки Джуліан Гінц заявив: «Угода не є гарною, це – замирення. Хоча ЄС може запобігти торговельній війні в короткостроковій перспективі, він платить високу ціну в довгостроковій перспективі, відмовляючись від принципів багатосторонньої, заснованої на правилах світової торговельної системи Світової організації торгівлі, яка досі відігравала важливу роль у гарантуванні процвітання Європи».
За його словами, угода створює небезпечний прецедент, адже може спонукати інші країни запроваджувати довільне та політично мотивоване підвищення тарифів. Замість того щоб погоджуватися на невигідну угоду, ЄС міг би сформувати коаліцію з іншими постраждалими економіками, такими як Канада, Мексика, Бразилія та Південна Корея, що створило б ефективну противагу тарифним загрозам США. Однак нинішня угода посилює стратегію президента Трампа щодо протиставлення інших економік одна одній, вважає професор.
Глава французького уряду Франсуа Байру каже, що європейські переговорники не спромоглися захистити інтереси країн-членів, натомість «прогнувшись» під Трампа. Він навіть назвав дату узгодження угоди із США в її остаточному вигляді «темним днем» для ЄС.
Частина аналітиків вважає, що реалізувати угоду в її енергетичній частині повною мірою буде доволі складно.
Фото: freepik
Reuters зазначає, що у 2024 році імпорт американської нафти, СПГ та коксівного вугілля в ЄС становив лише $64,55 млрд – це близько 26% від щорічної мети у $250 млрд протягом трьох років.
При цьому весь обсяг американського експорту енергоносіїв торік сягав $165,8 млрд, що значно менше від очікуваних поставок у ЄС.
Видання Wall Street Journal вважає, що угода має більш символічний, ніж зобов’язальний характер.
«Відсутність деталей підкреслює, що угода, яку уклали фон дер Ляєн і Трамп у Шотландії, є прагматичним, політичним договором, а не юридично зобов’язальним пактом», – ідеться в публікації.
Також наводяться серйозні сумніви щодо спроможності інфраструктури ЄС впоратися з такими обсягами закупівлі.
ЄВРОКОМІСІЯ ВІРИТЬ У ДОСЯЖНІСТЬ ЦІЛЕЙ ЕНЕРГЕТИЧНОЇ СПІВПРАЦІ ЗІ США
Єврокомісар з питань торгівлі та економічної безпеки Марош Шефчович заперечує закиди про недосяжність окреслених в угоді обсягів закупівлі і про саму доцільність переходу від російського викопного палива до американської енергетичної продукції.
Він заявляє, що обсяги закупівель є «досяжними», саме з урахуванням запланованого відходу ЄС від російського палива, тоді як американська сторона, за його інформацією, «активно працює над тим, щоб бути спроможними виробити відповідні обсяги».
«Кількість енергії, яка нам знадобиться, особливо якщо ми поступово відійдемо від російських поставок в найближчі роки і якщо ми згадуємо про «атомний ренесанс» у Європі, а також бурхливий розвиток індустрії штучного інтелекту, в контексті якого нам знадобиться 40 мільярдів ШІ-чипів, то ми вважаємо, що цифри досяжні. І, звичайно, ми будемо співпрацювати з нашими компаніями на рівні членів єврокомісії для того, щоб налаштувати відповідний механізм», – заявив єврокомісар.
Щодо конкурентної ціни на американське викопне паливо, то Шефчович закликав журналістів дивитися у майбутнє, за межі каденції Дональда Трампа, посилаючись на власний досвід роботи з виробниками енергоресурів: «Що треба експортерам скрапленого газу, щоб запропонувати гарну ціну? Їм потрібна передбачуваність. Їм потрібні довготермінові контракти, щоб вони могли інвестувати в інфраструктуру. Як тільки ця інфраструктура буде побудована, на ринку пожвавиться конкуренція і ціна стане кращою».
Коментуючи торговельну угоду в цілому, Шефчович, чия команда протягом останніх декількох місяців плідно працювала з американською стороною для досягнення «переговорного рішення» щодо торговельних відносин і 10 разів літала до Вашингтона для недопущення переростання ситуації в повноцінну торговельну війну, стверджує, що навіть в день переговорів фон дер Ляєн і Трампа 27 липня в Шотландії американська сторона підійшла до столу перемовин із вимогою щодо 30-відсоткового тарифу на європейські товари, а американський президент оцінював вірогідність успіху в не більше ніж «50 на 50».
Отже, він підкреслив, що до останнього моменту переговори залишалися важкими, і отриманий результат можна вважати успішним з огляду на ситуацію.
Фото: flickr.com
До речі, вже у понеділок фондові ринки позитивно відреагували на досягнення угоди. Європейські акції підскочили до 4-місячного максимуму.
Тим часом чеський експерт з «Асоціації міжнародних відносин» Павел Гавлічек повідомив Укрінформу, що сприймає критику нової торговельної угоди, зокрема з боку представників певних чеських політиків, як частину ширшої кампанії, спрямованої проти Брюсселю і проєвропейських партій у країні в рамках внутрішньополітичного передвиборчого дискурсу, що може мати місце і в інших державах-членах ЄС, що, зосібна, проявилося в заяві Віктора Орбана.
ЯКЕ ЗНАЧЕННЯ ТОРГОВЕЛЬНА УГОДА МІЖ США ТА ЄС МАЄ ДЛЯ УКРАЇНИ
Уникнення торговельної війни між США та ЄС також позитивно позначиться на перспективах міжнародної підтримки України.
Так, під час спілкування із журналістами у Брюсселі Шефчович розкрив важливу деталь переговорів, повідомивши, що «йшлося не лише про торгівлю».
Єврокомісар вважає, що для ЄС укласти торговельну угоду зі США – «це не лише про торгівлю, а й про безпеку, про Україну, про поточну геополітичну нестабільність».
І, напевно, найважливішим для України у цьому контексті є те, що, на думку єврокомісара, який був присутній під час розмови Урсули фон дер Ляєн і Дональда Трампа, ЄС і США «мають дуже близьку позицію щодо актуальних геополітичних питань».
Це та сама трансатлантична єдність, на якій неодноразово наголошує очільниця Єврокомісії та збереження якої критично важливе в тому числі для України, адже міжнародна підтримка у відбитті російської агресії багато в чому залежить саме від стабільності й передбачуваності у відносинах між Європою і США.
Євген Матюшенко, Київ; Володимир Ільченко, Вашингтон; Ірина Драбок, Гаага; Ольга Танасійчук, Берлін
Перше фото: European Union
