Знімок телескопа “Габбл” дав змогу дослідити кульове скупчення NGC 1786 і порівняти зоряні покоління в різних галактиках.

Кульове скупчення у Великій Магеллановій Хмарі
Астрономи звернули увагу на NGC 1786, щільне зоряне скупчення у Великій Магеллановій Хмарі, що обертається навколо Чумацького Шляху. Ця система, розташована за 160 000 світлових років, була вперше описана Джоном Гершелем у 1835 році. Завдяки високій роздільній здатності “Габбла”, ми вперше бачимо це скупчення у такій деталізації.
NGC 1786 є частиною дослідницької програми, що вивчає найдавніші зоряні скупчення у сусідніх карликових галактиках. Це дозволяє перевірити, чи повторюється структура багатьох зоряних поколінь, відома за прикладом Чумацького Шляху.
Порівняння з скупченнями нашої галактики
Чумацький Шлях містить понад 150 кульових скупчень, які є дуже стабільними об’єктами, здатними існувати мільярди років. Саме тому їх називають “галактичними капсулами часу”. Їхня структура допомагає простежити історію формування галактик — від перших зоряних вибухів до стабільних фаз еволюції.
Спостереження з “Габбла” стали частиною порівняльного аналізу, що охоплює Велику та Малу Магелланові Хмари й карликову галактику Форнакс. Основна мета — з’ясувати, чи є багатопоколінна структура зірок у скупченнях загальним явищем, а не виключенням.
Зірки різного віку в одному скупченні
Традиційно вважалося, що всі зорі в скупченні утворюються одночасно. Але виявлення зір різного віку в кульових скупченнях Чумацького Шляху поставило це під сумнів. Тепер дослідники прагнуть дізнатися, чи мають зовнішні галактики подібну еволюційну структуру, і як це впливає на формування галактик загалом.
Дослідження таких об’єктів, як NGC 1786, може допомогти відповісти на ключові питання: як формувалися перші зорі, яким був хімічний склад раннього Всесвіту, і як розвивалась галактична структура. Це крок до кращого розуміння як Великої Магелланової Хмари, так і історії нашої власної галактики.