7 Дослідження Китайської академії наук виявило, що розломи земної кори генерують хімічну енергію, необхідну для виживання мікроорганізмів у глибинах Землі.
Схема окисно-відновної хімії, зумовленої механічними процесами в глибоких надрах кам’янистих планет. (А) Формування придатного для життя середовища в надрах, коли силікатна кора переробляється різними геологічними процесами, такими як деформація кори, тектоніка плит і мантійні шлейфи. (B) Мікроби використовують енергію та електрони для росту і поділу клітин у тріщинних системах, де існують окисно-відновні градієнти. (C) Реакції мінеральних вод перетворюють механічну енергію на хімічну і сприяють окисно-відновному циклу заліза в глибоких шарах біосфери. Фото: д-р Ву Сяо
Вчені з Інституту геохімії КАН доводять, що «життя не обов’язково залежить від сонячного світла» (проф. Хе Хунпін). Вони змоделювали глибинні розломи, що спричиняють розкладання води на водень (H?) та пероксид водню (H2O2) через утворення вільних радикалів при розриві порід. Ці речовини створюють окисно-відновні градієнти, які активують метаболізм мікроорганізмів.
«Розломи не лише структурна слабкість, а потужні генератори енергії» — наголосив проф. Чжу Цзяньсі. У тріщинах, насичених мікробами, утворення водню перевищує серпентинізацію у 100 000 разів. Це живить окисно-відновний цикл заліза, що регулює геохімію вуглецю, азоту й сірки — ключових елементів для життя.
Учені припускають, що аналогічні механізми можуть існувати на інших кам’янистих планетах, створюючи умови для позаземного життя. «Розломи можуть бути фундаментом прихованих екосистем навіть поза межами Землі» — зазначив проф. Хе. Це відкриває нові горизонти для астробіології та розуміння глибинної біосфери.
