12 
Італійські журналісти-розслідувачі розповіли Укрінформу деталі про схеми російської спікерки Матвієнко й олігархів із РФ
Італійські незалежні розслідувачі викрили схеми незаконного володіння російськими чиновниками та олігархами майном і бізнесом в Італії. Йдеться про голову Ради Федерації РФ Валентину Матвієнко та її сина, а також підсанкційного мільярдера Константіна Ніколаєва, аеропортового магната Романа Троценка та праву руку Дмітрія Медведєва – Іллю Єлісєєва.
Підсанкційна спікерка Ради Федерації Росії Валентина Матвієнко врешті привернула до себе увагу європейських медіа, та навряд чи їй сподобався результат. 30 липня вона прибула до Женеви для участі в шостій Всесвітній конференції спікерів парламентів попри ведені проти неї санкції Євросоюзу та Швейцарії (утім, делегації країн ЄС бойкотували промову).
А вже 1 серпня італійський журналіст Массіміліано Кочча опублікував розслідування, де викрив приховану віллу підсанкційної російської чиновниці.
Массіміліано Кочча є журналістом-розслідувачем, а з листопада 2015 року досліджує російське питання, клептократію Кремля та насильницьку політику Путіна. Він готує свої матеріали для італійської національної радіостанції Radio Radicale та інших незалежних видань.
«Сьогодні я пишу для незалежної газети Linkiesta. Для нас боротьба українського народу – це і наша боротьба», – заявив Кочча в ексклюзивному коментарі Укрінформу.
У статті журналіст описав нелегальні схеми з управління активами 76-річної Валентини Матвієнко та її 52-річного сина.
Валентина Матвієнко
МАТВІЄНКО ІЗ СИНОМ ЖИВУТЬ ЯК “МАФІОЗНІ БОСИ”
З 2014 року Матвієнко перебуває під санкціями США за підтримку анексії українського півострова Крим, а з 2022 року – під санкціями Євросоюзу, Великої Британії, Швейцарії, США, Канади, Нової Зеландії та України за публічне схвалення повномасштабної агресії Росії проти Української держави.
Її син Сергій Матвієнко перебуває під санкціями США, Японії та Канади. У 1994 році в Росії його заарештували за крадіжку та нанесення важких тілесних ушкоджень. Але згодом Матвієнко відправила сина за кордон, де він наразі виконує роль підставної особи Кремля в Європі. Зокрема, як вияснив Кочча, у провінції Пезаро та Урбіно родина Матвієнко володіє розкішною віллою, яку купила ще 2009 року. Формально нерухомість оформлена на італійську юридичну структуру «Fundazione Dominanta», яка не веде жодної публічної, культурної чи благодійної діяльності. Розслідувач зазначає, що ця структура слугує лише для прикриття володіння майном. Кочча встановив, що син Матвієнко має податковий номер для ведення бізнесу в сфері IT, який надає змогу формально легалізувати свою присутність у країні та отримати доступ до банків і послуг.
«Найбільше мене вразила неймовірна безкарність, з якою вони ведуть свою економічну та кримінальну діяльність. Для них війна так і не почалася – вони просто продовжують займатися бізнесом і жити як мафіозні боси. Сім’я Матвієнко використовує фонд нерухомості з кількома активами, щоб обходити санкції та відмивати капітал в Італії – за сприяння почесного консульства Росії в місті Анкона та посольства. Влада могла б арештувати та заморозити ці активи», – підкреслив в коментарі Укрінформу автор статті.
Валентина Матвієнко з сином Сергієм
За його словами, це розслідування порушує питання дієвості персональних санкцій, накладених за підтримку повномасштабної війни проти України. «Санкції на рівні ЄС потрібно оновити, а заборони мають автоматично поширюватися на членів родин осіб, які перебувають під санкціями», – зазначив автор матеріалу.
Після публікації статті італійський сенатор від партії «Italia Viva» Іван Скальфаротто заявив у мережі Х, що порушить це питання у парламенті Італії.
«Нестерпно. Сьогодні я звернуся до голів МВС і МЗС із проханням пояснити, як можливо, що один з найвищих політичних органів Росії може користуватися своєрідною вільною зоною, своєрідною екстериторіальністю в Італії».
РОСІЙСЬКИЙ ПОСТАЧАЛЬНИК ОЗБРОЄННЯ – ВИНОРОБ НА ДОТАЦІЯХ ЄС
Утім, не лише Матвієнко, а й деякі інші російські олігархи, які відкрито підтримують російську агресію та фінансують війну, володіють власністю та навіть бізнесом в Італії. Інший італійський журналіст Едоардо Анціано 30 липня опублікував розслідування в італійському виданні IRPI Media про виноробні компанії, які насправді належать підсанкційним росіянам.
Едоардо Анціано – журналіст і редактор некомерційного транснаціонального видання журналістських розслідувань в IRPI Media, який спеціалізується на темах про організовану злочинність і корупцію, а після лютого 2022 досліджує питання, пов’язані з санкціями: від італійської зброї, яка досі потрапляє до Росії, до товарів подвійного призначення, які обходять обмеження.
Константін Ніколаєв / Фото: bolgheridoc.com
У своїй статті Анціано викрив кількох російських олігархів, які ведуть бізнес через підставні компанії. Один з них – 54-річний Константін Ніколаєв, російський олігарх зі статками 1,2 млрд доларів. У травні 2025 року ЄС запровадив проти нього санкції за постачання озброєння для російської війни проти України та фінансування найманців. Серед його активів – Тульський патронний завод і завод з виробництва снайперських гвинтівок «Промтєхнологія», проти якого США ввели санкції ще у травні 2022-го.
Анціано встановив, що Ніколаєв фактично є власником виноробного маєтку La Madonnina в провінції Ліворно, хоча за документами маєтком нібито володіє компанія Cetrezza Trading, зареєстрована на Кіпрі.
Як стало відомо з опублікованої статті, підсанкційний Ніколаєв не лише володіє виноробним бізнесом в Італії, а й отримав на нього понад 100 тисяч євро європейських аграрних дотацій у період з 2017 по 2025 роки.
«В Італії багато дискутують про російських олігархів і їхні інвестиції. Іноді дискутують про те, скільки ми, італійські платники податків, повинні платити за утримання заморожених яхт і вілл. Але, здається, це вперше, коли йдеться про те, що санкційовані олігархи прямо отримують публічні кошти», – підкреслив італійський журналіст в ексклюзивному коментарі Укрінформу.
Роман Троценко
Підозру Анціано викликав й інший олігарх із РФ – російський аеропортовий магнат Роман Троценко, який також перебуває під санкціями ЄС. Автор статті зазначає, що попри введені санкції, росіянин володіє виноробним господарством у провінції Гроссето Torre Civette, яке за десять років отримало 140 тисяч євро з європейських фондів.
«Олігархи переоформили компанії: змінили юрисдикції з Кіпру (ще ЄС) на Британські Віргінські острови. Передали активи дружинам, дітям, родичам – які не під санкціями в ЄС. Наприклад, виноробню купив Роман Троценко, який під санкціями, але її частка нині належить його синові Глібу, який не під санкціями ЄС (але під санкціями США і Британії)», – каже італійський журналіст.
Fattoria della Aiola / Фото: aiolawines.com
Є ще виноробня Fattoria della Aiola, де міноритарним власником є підсанкційний у США та Британії Ілля Єлісєєв, соратник Медведєва. Формально маєток належить кіпрській компанії з невідомим бенефіціаром.
При цьому журналіст звертався до низки регулюючих органів, зокрема у Національне антикорупційне агентство Італії (ANAC) та підрозділ фінансової розвідки (UIF), які формально не виявили порушень.
«Відповіді ми отримали лише від антикорупційних та фінансових органів щодо загального питання: як саме відбувається контроль за витрачанням коштів Фонду відновлення та стійкості. Й у більшості випадків ці органи зазначили, що так, у принципі, особи, які перебувають під санкціями, не можуть отримувати фінансування з європейських фондів. Але в деяких випадках, особливо коли йдеться про іноземні компанії, італійські антикорупційні органи визнають, що вони не мають змоги визначити, хто є фактичним бенефіціарним власником. І хоча це виглядає як технічне питання, насправді воно має величезне значення і несе серйозні політичні наслідки. Адже й досі – як в Італії, так і в інших країнах ЄС, і загалом на рівні Євросоюзу – немає єдиного реєстру бенефіціарних власників», – розповів розслідувач IRPI Media.
Едоардо Анціано підкреслив, що це демонструє системну прогалину, яка і дає змогу підсанкційним росіянам непрямо користуватись європейськими ресурсами через непрозорі корпоративні структури.
«Якщо немає чіткого уявлення, хто справжній бенефіціар, то неможливо сказати, хто насправді отримує ці кошти. І це важливо не лише в контексті санкцій – це базова умова прозорого використання публічних коштів», – зазначив він у коментарі Укрінформу.
Однією з публічних реакцій на його статтю стало звернення італійського депутата і секретаря Демократичної партії Тоскани Еміліано Фоссі. Депутат направив запит до уряду з закликом перевірити тосканські виноробні компанії, пов’язані з російськими олігархами Костянтином Ніколаєвим і Романом Троценком.
«Надзвичайно тривожно, що європейські кошти, призначені для сільського господарства, можуть, хай навіть опосередковано, потрапляти до російських осіб, які перебувають під міжнародними санкціями», – зазначив Фоссі.
ЩО РОБИТИ З “ПРОГАЛИНАМИ І ЛАЗІВКАМИ”
У коментарі Укрінформу Анціано підкреслив, що після того, як у 2023 році ЄС запровадив основну частину санкцій, названі російські олігархи просто змінили структури компаній.
«Це розслідування наочно демонструє прогалини й лазівки, якими дуже легко скористатися, якщо хочеш приховати свої активи від державних органів…», – підсумував Едоардо Анціано.
Алессандро Стерпа, професор публічного права та права Європейського Союзу Університету Туша (Università della Tuscia), в ексклюзивному коментарі Укрінформу зазначив, що якщо зв’язок між підсанкційною особою та особою, що володіє майном або бізнесом, доведено, то замороження активів є реальним.
«Замороження активів можливе лише в тому випадку, якщо особа або організація включена до списку тих, на кого поширюються санкції. Якщо суб’єкта немає в цьому списку, слідчі органи (зокрема, Guardia di Finanza – Фінансова гвардія, – ред.) можуть перевірити наявність зв’язку між особою, що перебуває під санкціями, та відповідною юридичною особою. Типовий приклад – яхти, які часто ходять під прапором Коста-Рики або Панами, але фактично належать структурам, розміщеним там. У будь-якому разі, розслідування може встановити, чи перебуває майно у фактичному розпорядженні підсанкційної особи. Якщо зв’язок доведено, уряд може поширити санкції на цю компанію, структуру або майно», – підкреслив професор Стерпа.
Він додав, що в Італії, яка є членом Європейського Союзу, діє верховенство права, тому особа, проти якої запроваджені санкції, може спробувати опротестувати рішення в суді.
«Ми – не російська автократія! У нас кожен має право на захист! Якщо суд підтвердить зв’язок, тоді можна діяти і заморожувати активи», – заявив професор Університету Туша.
Крім того, на його думку, після рішення суду майно підсанкційних осіб на кшталт Матвієнко можна не лише заморозити, а й продати.
«Теоретично майно не конфіскується остаточно, але цей шлях можна було б узгодити між усіма країнами ЄС. У межах нового нормативного підходу розпорядження активами можна було б розглядати як компенсацію витрат або шкоди, завданої третім сторонам, на користь відбудови України. Адже Росія завдає ударів по інфраструктурі й приватному майну, яке далеко не завжди є законною ціллю».
Фото: unsplash
Журналіст Массіміліано Кочча висловив сподівання, що його стаття сприятиме посиленню санкційного тиску на посіпак Путіна та їхніх родичів.
«Я вважаю, що Єврокомісія має зробити сміливий крок уперед. Недостатньо запроваджувати санкції проти компаній або майна – потрібно посилити тиск на найближче оточення Путіна та їхні родини», – заявив він.
Кочча зазначив, що розслідування незаконних схем, за якими російські олігархи не лише володіють майном, а й ведуть бізнес через підставних осіб, залишається на порядку денному. Це саме стосується так званих діячів культури, які насправді є провідниками російської пропаганди.
«В Італії нас завалює всепроникна кремлівська пропаганда, але завдяки сміливості нам вдалося вивести на світло багато критичних питань. Візьмімо, наприклад, справу концерту диригента Гергієва. Наші розслідування викрили павутину корупції у світі опери та її зв’язки з Росією,” – нагадав Массіміано Кочча.
Анна Костюченко, Київ
Перше фото: torrecivette.it
