Нові дослідження демонструють, що кліматичні зміни в минулому, зокрема похолодання під час Малого льодовикового періоду, мали помітний вплив на соціальну стабільність у Європі.
Період з 1250 до 1860 року був позначений помітним зниженням температури та зменшенням кількості опадів, що серйозно вдарило по сільському господарству. «Коли неврожаї не вдавалися, насувався голод, ціни зростали, і люди були набагато більш схильні до повстань», — пояснює Девід Каневський з Тулузького університету. Команда дослідників зафіксувала 140 значних повстань і зіставила ці події з кліматичними факторами: сонячною активністю, вулканічними виверженнями та ринковими цінами на зерно.
Одним із найбільш яскравих прикладів є виверження вулкана Лакі у 1783 році, що призвело до зниження температури та різкого зростання соціального напруження. У період 1788–1798 років відбувалося в середньому 1,4 повстання щорічно, включаючи Французьку революцію. Найсильніший статистичний зв’язок дослідники виявили між заворушеннями і цінами на пшеницю та ячмінь, які зростали через неврожаї, зумовлені кліматичними потрясіннями.
«Нестача продовольства — це як пересохлий ліс після тривалої посухи», — зазначає Каневський. У таких умовах навіть помірне соціальне чи політичне невдоволення може стати каталізатором повстання. У середньому, коли температура знижувалась на 0,6–0,7°C, частота повстань зростала до 0,72 на рік.
Однак інші експерти, як-от Тім Фленнері з Австралійського музею, попереджають про складність інтерпретацій: «Це питання кореляції, а не прямої причини». За його словами, під час кризи люди можуть реагувати по-різному — від еміграції до відчаю — і не завжди шляхом революції. Джеремі Мосс з Університету Нового Південного Уельсу підкреслює значення вразливості систем і реакції суспільства, а не лише самих природних потрясінь.
Дослідження не дає прямого причинно-наслідкового зв’язку, однак воно чітко демонструє каскадність процесів, у яких кліматичні фактори запускають ланцюг економічних і соціальних наслідків. Англія, наприклад, виявила кращу адаптивність, навіть за умов погодних негараздів.
У сучасному контексті ці висновки мають вагоме значення. Каневський застерігає: «Сьогоднішні зміни клімату можуть бути набагато більш руйнівними». З урахуванням глобальної нестабільності, інтеграція екологічної, економічної та соціальної політики може стати вирішальним фактором у запобіганні новим хвилям нестабільності.