8
Знахідка кістки слонячої лапи на іспанській пам’ятці залізної доби може стати першим матеріальним свідченням бойових слонів Ганнібала в Європі.
Слони не були типовими для європейського ландшафту, тому виявлення зап’ястної кістки на Коліна-де-лос-Кемадос одразу набуло особливого значення. Пам’ятка пов’язується з подіями Другої Пунічної війни (218–201 рр. до н.е.), коли карфагенський полководець Ганнібал здійснив легендарний перехід через Альпи. «Використання слонів як “військових машин” на європейській землі під час Пунічних воєн залишило глибокий слід у західному мистецтві та культурі», — зазначає команда під керівництвом Рафаеля Мартінеса Санчеса. За античними джерелами, армія Ганнібала налічувала 37 слонів.
Радіовуглецевий аналіз датував кістку кінцем IV — початком III століття до н.е., що узгоджується з періодом протистояння Карфагена і Римської республіки. Порівняльна морфологія із кістками сучасних азійських слонів та степового мамонта підтвердила її належність до роду Elephas. Водночас деградація зразка не дозволила провести повну видову ідентифікацію через відсутність збереженого колагену та ДНК.
Археологічний контекст — артилерійські снаряди, монети й кераміка — свідчить про військовий характер шару руйнування. Альтернативні гіпотези включають використання слонів нумідійськими союзниками Риму або їхню участь у кампаніях Юлія Цезаря, проте хронологія краще відповідає пунічному періоду. Якщо інтерпретація підтвердиться, ця кістка може стати першою фізичною реліквією бойових слонів Пунічних воєн, які відіграли символічну роль у боротьбі за контроль над Середземномор’ям.
