19 Суперечливе рішення уряду штату Вікторія щодо масової евтаназії коал після руйнівної пожежі в Національному парку Будж-Бім привертає увагу до складних етичних дилем у сфері управління популяціями диких тварин в умовах екологічних катастроф.
Влада австралійського штату Вікторія нещодавно організувала масштабну операцію з евтаназії 600-700 коал після руйнівної пожежі. Рішення викликало серйозну дискусію щодо гуманності застосованих методів. Пожежа, спричинена ударом блискавки в березні, знищила критично важливе середовище існування тварин, залишивши сотні коал без джерел харчування.
Для проведення операції було використано снайперів на гелікоптерах – метод, який став предметом особливого обурення з боку екологічних організацій. Головний фахівець з біорізноманіття Джеймс Тодд пояснив, що таке рішення було прийняте з міркувань “співчуття” до тварин, яким інакше загрожувала б повільна і болісна смерть від голоду.
Наукове підґрунтя рішення
Евкаліптові дерева, які складають основу раціону коал, були масово знищені внаслідок пожежі. Відсутність цього єдиного харчового ресурсу прирікала тварин на голодну смерть. Коали мають надзвичайно специфічну дієту і не можуть швидко адаптуватися до інших джерел харчування.
Багато тварин також постраждали від опіків, вдихання диму та впливу антипіренів, що використовувалися для гасіння пожежі. Такі ушкодження значно погіршували їхні шанси на виживання навіть за умови забезпечення харчуванням. Місцева екосистема не могла природним шляхом підтримати таку кількість тварин після втрати ключових ресурсів.
Доцентка Університету Дікіна Деслі Віссон висловила підтримку рішенню влади: “В умовах, що склалися, це виявилося найправильнішим рішенням, нехай і непопулярним”. Її позиція ґрунтується на розумінні екологічної ємності середовища та неминучих наслідків її різкого зменшення.
Критика та альтернативні підходи
Евтаназія коал викликала хвилю критики з боку природоохоронних організацій та громадськості. Керівник австралійського відділення Humane World for Animals Еван Куотермейн визнав необхідність складних рішень у подібних ситуаціях, але наголосив: “Влада повинна була вибрати більш прозорий і гуманний підхід”.
Деякі науковці звернули увагу на відсутність подібних заходів під час масштабніших лісових пожеж 2019-2020 років. Вони ставлять питання про непослідовність стратегій управління дикою природою та недостатню підготовленість до подібних ситуацій.
Критики також вказують на глибші причини кризи. Вирубка евкаліптових плантацій в околицях парку змусила коал мігрувати до Будж-Біму, створивши надмірну концентрацію тварин на обмеженій території. Ця антропогенна зміна природного розподілу популяції зробила її особливо вразливою до локальних катастроф.
Уроки для майбутнього управління популяціями
Ситуація в Національному парку Будж-Бім висвітлює потребу в комплексному підході до управління популяціями диких тварин. Враховуючи зростаючу частоту екстремальних погодних явищ, спричинених кліматичними змінами, подібні кризи можуть ставати дедалі частішими.
Розробка протоколів екстреного реагування з чіткими етичними нормами щодо евтаназії має стати пріоритетом для природоохоронних органів. Такі протоколи мають включати оцінку альтернативних методів порятунку тварин, таких як тимчасова релокація, створення штучних харчових джерел або контрольована евтаназія більш гуманними методами.
Особливу увагу варто приділити превентивним заходам: створенню буферних зон навколо природних заповідників, збереженню коридорів міграції та підтримці генетичного різноманіття локальних популяцій. Це дозволить мінімізувати негативні наслідки майбутніх екологічних катастроф.
Випадок з коалами в Будж-Бімі має спонукати до ширшої суспільної дискусії про етичні аспекти втручання людини в природні процеси та відповідальність за антропогенні зміни в екосистемах, які підвищують вразливість диких тварин до природних катастроф.
