15 
На саміті всі учасники рівні, але один є особливим
Цього року Канада знову приймає саміт Групи семи, який у неділю розпочнеться у мальовничій провінції Альберта. Утім цього разу він відбудеться в іншому світі, з переважно іншими учасниками і набагато складнішими викликами. Зустріч у Альберті може стати не лише перевіркою для нових лідерів G7, а й моментом істини для України, яка сподівається на підтримку демократичного світу.
Це перший саміт G7 для кількох нещодавно обраних лідерів: господаря зустрічі – прем’єр-міністра Канади Марка Карні, канцлера Німеччини Фрідріха Мерца, прем’єрів Японії та Великої Британії – Шіґеру Ішіби та Кіра Стармера. Їхній “дебют” припадає на складний геополітичний час, що вимагає не лише гучних заяв, а й конкретних рішень.
НОВИЙ ПОРЯДОК ДЕННИЙ
Нинішній саміт проходитиме в атмосфері загострення глобальної торговельної напруги та політичної невизначеності, пов’язаної з поверненням Дональда Трампа до Білого дому. Його присутність на саміті викликає особливий інтерес, адже він уперше братиме участь у багатосторонній зустрічі такого високого рівня після повторного вступу на посаду президента США. Минулого разу, коли Канада у 2018-му році приймала саміт Групи Семи, Трамп спровокував міжнародний скандал, відкликавши свій підпис під спільним комюніке й назвавши тогочасного прем’єр-міністра Канади Джастіна Трюдо “нечесним і слабким”.
Фото: Stefani Reynolds/Bloomberg
Щоб уникнути повторення конфлікту, цього року лідери G7 можуть піти на безпрецедентний крок, відмовившись від єдиного спільного комюніке. Натомість очікується серія тематичних заяв з окремих питань, що дасть змогу мінімізувати напруження у відносинах із Трампом. За словами джерел у дипломатичних колах, саме господар саміту, Марк Карні, наполягав на такому форматі, аби зберегти хоч якусь видимість єдності.
Проте за кілька днів до саміту питання підсумкового комюніке залишається відкритим. “Ураховуючи, що минулі 49 самітів завершилися оприлюдненням комюніке, Карні робитиме усе можливе, щоби ця зустріч теж отримала свій підсумковий документ. Вірогідно, платою за це стане його “прісність” і відсутність конкретики, особливо стосовно українського питання”, – розмірковує Стефан Лем’є, старший аналітик Інституту міжнародного врегулювання в Монреалі.
Все ж головною темою саміту, за словами директора Дослідницької групи G7 при Торонтському університеті Джона Кіртона, стане міжнародна торгівля. “Це питання номер один”, – зазначив він. Сповільнення глобальної торгівлі, непередбачувані тарифи США та торговельні контрзаходи інших країн створюють ризики для стабільності світової економіки та України зокрема, яка покладається на західні ринки. “Саміт стане лакмусовим папірцем здатності лідерів знайти компроміс між захистом національних інтересів і збереженням глобальної відкритості”, – зазначив Кіртон.
Канада, яка потерпає від зростання безробіття та скорочення виробництва, прагне домовитися з адміністрацією Трампа про нову торговельну угоду. Особиста зустріч лідерів двох країн може стати поштовхом до цього процесу.
КАНАДСЬКИЙ ПІДХІД – ГЛОБАЛЬНІ ПРІОРИТЕТИ
Напередодні саміту прем’єр-міністр Марк Карні оприлюднив три головні пріоритети, які визначатимуть канадське головування: захист спільнот і глобальної безпеки, енергетична стійкість та цифровий перехід, а також укладання нових стратегічних партнерств. Серед конкретних завдань – зміцнення реагування на природні катастрофи, протидія іноземному втручанню, розвиток критично важливих ланцюгів постачання, а також спільне використання штучного інтелекту й квантових технологій для економічного зростання.
Фото: THE CANADIAN PRESS
“Канада бачить себе не лише як посередника, а й як рушія змін, особливо у сфері цифрової трансформації та енергетичної безпеки. Для неї це шанс підсилити свою глобальну суб’єктність”, – каже Саміра Аль-Хусейні, експертка з міжнародної політики університету Калгарі.
Окремим пунктом порядку денного заявлено досягнення “справедливого й тривалого миру для України”, що вказує на готовність Оттави зберегти українське питання серед глобальних пріоритетів. “Канада має те, чого прагне світ, і поділяє ті цінності, до яких інші лише прямують. Саміт лідерів G7 у Кананаскісі – це момент для Канади працювати з надійними партнерами, щоби долати виклики з єдністю, цілеспрямованістю та силою”, – заявив Марк Карні.
Саміт G7 цьогоріч стане також “найбільшою внутрішньою безпековою операцією” в Канаді. У регіоні впроваджуються масштабні безпекові заходи, залучено тисячі правоохоронців, резервістів, системи відеоспостереження та навіть протидронові технології.
За словами представників канадської поліції, технологічні загрози – від кібератак до застосування дронів – значно розвинулися з часу останнього саміту в Канаді. Також влада уважно стежить за рівнем пожежної небезпеки та навіть активністю дикої природи, адже поблизу місця проведення саміту водиться багато хижих звірів.
УКРАЇНА У ФОКУСІ
Як і минулого року, запрошення на саміт отримав Президент України Володимир Зеленський. Канадська сторона готова усіляко сприяти проведенню його двосторонньої зустрічі з Дональдом Трампом, якщо Вашингтон та Київ звернуться із таким запитом. “Ми обовʼязково надамо їм місце для перемовин”, – запевнили організатори. Якби така зустріч відбулася, це могло б стати важливим сигналом щодо політики нового американського уряду стосовно України.
Фото: Офіс Президента
Однак незалежно від персональних контактів, питання досягнення сталого миру в російсько-українській війні залишатиметься у порядку денному, й у другий день саміту відбудеться окрема панель, присвячена Україні. Представники України вирушають до Канади з надією не лише на символічну підтримку, а й на конкретні зобов’язання. “Очільники G7 мають засоби примусу Росії до припинення її геноцидної загарбницької війни проти України. Не бажаючи припиняти вогонь, Росія підтверджує, що не зацікавлена у припиненні розпочатої нею війни. Ми закликаємо G7 надати Україні більше зброї та систем протиповітряної оборони, посилити санкції, збільшивши тиск на економіку Росії, а також конфіскувати російські кошти й використати їх на оборону України”, – заявила президентка Конгресу українців Канади Олександра Хичій, яка напередодні саміту провела кілька зустрічей із канадськими міністрами.
Для України саміт у Альберті – це шанс не тільки нагадати про кровопролитну війну, а й отримати конкретну допомогу. Хоча ключові рішення щодо оборонної підтримки ухвалюються в інших форматах (як-от “Рамштайн” чи саміти НАТО), саме у Сімці можна досягти прогресу в питаннях санкцій, фінансової підтримки й післявоєнного відновлення.
“Украй важливо, щоби за підсумками саміту було оновлено зобов’язання G7 щодо санкційного тиску на Росію, а також прискорено роботу над механізмом конфіскації заморожених російських активів. Але присутність Трампа суттєво знижує вірогідність досягнення консенсусу з цих питань”, – зазначає Лем’є. На його переконання, саме зараз, коли увага світу частково зміщується на інші кризи, Україні необхідно втримати своє місце серед пріоритетів світової політики.
Цю думку підтримує й Марко Гонзалес, експерт з євроатлантичної безпеки при Женевському центрі політики. “Один із ризиків полягає у тому, що підтримка України стане предметом торгу в геополітичних змаганнях. Саміт G7 – нагода чітко окреслити червоні лінії для тих, хто прагне «перезапуску» відносин із Росією”, – вважає він.
Загалом саміт G7 у Канаді стане тестом на лідерство, солідарність і стратегічне бачення. У світі, що дедалі більше фрагментується, здатність провідних демократій говорити одним голосом – не розкіш, а необхідність. Для України цей голос має залишатися чітким і гучним, інакше він ризикує загубитися серед нових загроз і викликів, які щодня підкидає глобальна політика.
“Ми вже дуже багато досягли разом, і я маю на увазі не лише заяви лідерів, а й практичну роботу”, – наголосив посол Німеччини в Канаді Матіаш Лютенберг, навівши приклад погоджених на рівні G7 санкцій проти Росії та кроків із відбудови України.
Сподіваймося, що цьогорічний саміт теж принесе практичні результати й допоможе Україні відстояти свою незалежність.
Максим Наливайко, Оттава
Перше фото: The Canadian Press
