6 Атмосфера Марса у ранньому минулому могла бути значно густішою, ніж сучасна атмосфера Землі, забезпечуючи тиск у майже три рази вищий за земний.
Сьогодні Червона планета має лише тонкий газовий шар, але моделювання показує, що близько 4 мільйонів років після утворення Сонячної системи вона ще зберігала масивну первинну оболонку. Цей газ походив із сонячної туманності — хмари пилу й газу, що оточувала молоде Сонце. «Марс не міг уникнути кометного бомбардування, тож ми повинні бачити його сліди», — зазначила Сара Жуаре з Колежу де Франс на конференції Europlanet у Гельсінкі. Водночас щільна атмосфера, багата на водень, могла розбавити і приховати ознаки цього впливу.
Команда Жуаре використала розрахунки очікуваного обсягу кометного матеріалу й порівняла їх із реально виявленими слідами. Результати вказали на тиск у 2,9 бара, що приблизно втричі перевищує сучасний рівень на Землі. Це означає, що ранній Марс мав атмосферу, здатну ефективно захищати поверхню від ударів астероїдів і комет. Проте ця «захисна ковдра» існувала недовго.
За словами Реймонда П’єр’юмберта з Оксфордського університету, який не був учасником дослідження, така атмосфера зникла приблизно за мільйон років. До моменту появи рідкої води на Марсі її вже майже не існувало. Водночас для підтримки води потрібні були інші умови — насамперед велика кількість вуглекислого газу, якої в густій первинній оболонці, ймовірно, не було.
Таким чином, Марс на ранньому етапі еволюції мав гіпотетично життєздатне середовище, яке швидко змінилося внаслідок втрати атмосфери. Це відкриття додає нових відомостей до історії планети й пояснює, чому сліди кометного бомбардування там менш виразні, ніж на Землі.
