Нове пояснення магнітної аномалії віком понад 500 мільйонів років змінює уявлення про історію Землі.

Міжнародна команда геологів під керівництвом Єльського університету розгадала давню загадку: чому магнітні записи з епохи едіакарію (приблизно 630–540 мільйонів років тому) показують хаотичні коливання магнітного поля, ніби континенти тоді рухалися з нереалістичною швидкістю.
Дослідники виявили, що справа була не в рухах континентів, а у вкрай нестабільному магнітному полі Землі. Новий аналіз зразків вулканічних порід із гір Анти-Атласу в Марокко показав, що зміни напрямку магнітного поля відбувалися не протягом мільйонів, а лише тисяч років — набагато швидше, ніж вважалося раніше.
«Ми пропонуємо нову модель магнітного поля Землі, яка виявляє структуру у його мінливості, а не розглядає її як випадковий хаос», — пояснив геолог Девід Еванс з Єльського університету. — «Наш статистичний підхід до аналізу едіакарських даних дозволить створити надійні карти континентів і океанів того періоду».

Отримані дані спростували гіпотезу «справжнього полярного блукання», яка передбачала зміщення всієї зовнішньої оболонки Землі при незмінних полюсах. Порівняння магнітних показників із осадовими породами того ж часу довело, що позиції полюсів не зазнавали значних зсувів, тож «аномалія» мала внутрішнє, а не тектонічне походження.
На думку вчених, нестабільність могла бути спричинена продовженням формування ядра планети, коли внутрішні процеси ще не досягли рівноваги. У результаті магнітне поле поводилося «шалено», створюючи спотворений геомагнітний запис.
«Якщо наші методи статистичного аналізу підтвердяться, ми зможемо об’єднати стародавні й молодші геологічні періоди в єдину послідовну модель тектоніки плит, що охоплює мільярди років», — підкреслив Еванс.
Це відкриття, опубліковане в журналі Science Advances, дає змогу не лише відновити реалістичну картину розташування континентів у едіакарії, а й глибше зрозуміти еволюцію магнітного поля Землі, яке, ймовірно, відіграло ключову роль у розвитку перших складних форм життя.
6