8
Льодовикові землетруси є особливим типом сейсмічних подій, що виникають у полярних регіонах унаслідок взаємодії льодовиків з океаном.
Льодовиковий землетрус виникає під час падіння та перекидання великих айсбергів із краю льодовика. Удар айсберга об «материнський льодовик» генерує сейсмічні хвилі, здатні поширюватися на тисячі кілометрів. Особливістю цих подій є відсутність «високочастотних хвиль». Саме це ускладнює їх виявлення стандартними методами.
Тривалий час такі землетруси фіксувалися переважно в Гренландії. Там вони демонструють сезонну змінність і зростання частоти. Ці особливості пов’язують із «глобальним потеплінням». Антарктида ж вважалася майже позбавленою таких сигналів.
Використання локальних сейсмічних станцій в Антарктиді змінило уявлення про ситуацію. Було виявлено понад 360 подій у період 2010–2023 років. Більшість з них не входили до наявних каталогів. Події зосереджені біля льодовиків Твейтс і Пайн-Айленд.
Приблизно дві третини сигналів зафіксовано поблизу морського краю льодовика Твейтс. «Льодовик Судного дня» є критично важливим для стабільності рівня моря. Активність землетрусів збіглася з прискоренням руху льодовикового язика. Це вказує на вплив океанічних умов.
Події поблизу льодовика Пайн-Айленд мають інший характер. Вони виникають далеко від берегової лінії. Їх походження залишається незрозумілим. Потрібні додаткові дослідження для пояснення цього механізму.
Виявлення льодовикових землетрусів в Антарктиді відкриває нові можливості моніторингу. «Сейсмічні сигнали можуть стати індикаторами нестабільності льодовиків». Це важливо для прогнозування майбутнього підвищення рівня моря.
