8 Багато найбільших і найгустонаселеніших річкових дельт планети непомітно опускаються швидше, ніж зростає рівень Світового океану, створюючи приховану, але надзвичайно серйозну загрозу для сотень мільйонів людей.
Згідно з дослідженням, опублікованим у журналі Nature, вчені виявили, що в багатьох дельтах світу просідання суші вже перевищує темпи підняття рівня моря. Це означає, що ризик повеней зростає навіть без подальшого кліматичного потепління. За оцінками авторів, у 18 із 40 проаналізованих дельт під загрозою опинилися понад 236 мільйонів людей у найближчі десятиліття.
На відміну від поширеного уявлення, головною причиною проблеми є не лише зміна клімату. Дослідження показує, що ключову роль відіграє поєднання людських факторів: інтенсивний видобуток ґрунтових вод, перекриття природного перенесення осаду дамбами, а також стрімка урбанізація. Разом ці процеси послаблюють дельтові ландшафти й призводять до їхнього поступового «осідання».
Міжнародна команда під керівництвом Леонарда Огенхена, за участі геологів Манучера Ширзаеї та Сюзанни Верт, виконала найдетальніший на сьогодні аналіз просідання дельт. Вчені використали супутникову радіолокацію високої роздільної здатності, здатну фіксувати зміни висоти поверхні з точністю до кількох міліметрів. Кожен піксель карти відповідав ділянці площею лише 75 квадратних метрів, що дозволило виявити локальні «гарячі точки» швидкого просідання.
Особливо вразливими виявилися дельти Меконгу, Нілу, Чаопхраї, Гангу–Брахмапутри, Міссісіпі та Хуанхе. Це регіони, де зосереджені мегаполіси, родючі сільськогосподарські землі та критично важливі екосистеми, від яких залежить глобальна продовольча безпека.
«У багатьох місцях видобуток ґрунтових вод, дефіцит осаду та швидка урбанізація призводять до набагато швидшого просідання землі, ніж ми вважали раніше», — наголошує Огенхен.
А Манучер Ширзаї додає: «Просідання ґрунту — це не проблема далекого майбутнього. Воно відбувається вже зараз і в багатьох дельтах перевищує вплив підняття рівня моря».
Найсильнішим загальним чинником просідання виявилося виснаження ґрунтових вод, хоча в різних регіонах домінують різні процеси. «Коли ми відкачуємо воду або блокуємо надходження осаду, поверхня суші неминуче опускається», — пояснює Сюзанна Верт. Водночас вона підкреслює ключовий висновок дослідження: оскільки причини здебільшого антропогенні, шляхи пом’якшення проблеми також залежать від людських рішень.
Робота демонструє, що боротьба з ризиком повеней у дельтах потребує не лише захисних дамб, а й комплексної політики управління водними ресурсами, осадом та міським розвитком — інакше значні території можуть бути втрачені набагато швидше, ніж очікувалося.
